Втрата персональних даних 87 млн користувачів Facebook на користь Cambridge Analytica коштувала компанії мільярди та викликала купу питань стосовно топменеджменту, без відома якого подібний інцидент був би неможливий.
2. Оцінити результати діяльності оцінюваної компанії відповідно до таких критеріїв. 3. Відкоригувати ринковий мультиплікатор (наприклад, EBITDA)
чи грошовий потік на відповідність фактичних ESG-критеріїв ринковим. Вплив ESG-факторів може бути виражений у більшій ціні товару чи в менших витратах на виробництво за рахунок впровадження модернізацій та економії ресурсів, у премії чи дисконті (за аналогією з оцінками пакетів акцій, які надаються на міноритарний чи контрольний пакет).
Наприклад, сильні екологічні ініціативи дозволяють поліпшити сприйняття бренду, встановити вищі ціни, отримувати більший прибуток і розширювати продажі, – тобто ми враховуємо дії, скеровані на зменшення шкоди довкіллю, що ведуть до збільшення прибутку. Крім того, сильний бренд приваблює кращих спеціалістів, які стають на чолі змін та інновацій в компанії, що так само дозволяє розширювати базу постачальників та клієнтів і також опосередковано веде до збільшення прибутку.
Тобто кінцевий результат роботи оцінювача в сфері ESG залежатиме від того, чи правильно визначені ключові для компанії ESG-фактори, наскільки точно надано їм цифровий (економічний) вигляд та як він використовувався під час оцінювання.
Щоб виконати ці вимоги, слід мати достатньо інформації. Як це зробити в ситуації відсутності єдиних для всіх чітких стандартів?
Наразі існують кілька добровільних стандартів нефінансової звітності: GRI, Звіт про прогрес (COP) у межах Глобального договору ООН, ISO 26000, серед яких можна вибрати той, що допоможе якнайкраще висвітлити результати діяльності компанії у сфері ESG. Крім того, комітет МСФЗ випустив
консультаційний документ щодо підготовки «звіту про сталість» і чітко зазначив, що це поняття стосується всіх екологічних, соціальних та управлінських питань (ESG).
Інститут CFA також нещодавно почав працювати над розробкою добровільного світового галузевого стандарту, що забезпечує більшу прозорість і порівнянність для інвесторів, дозволяючи чітко повідомляти про особливості своїх інвестиційних продуктів, які пов'язані з ESG.
Ці процеси – краще свідчення того, що в Європі та США подібні звіти – явище вже поширене і продовжує набирати обертів. Наприклад, у ЄС від 2018 року компанії, у яких працюють понад 500 співробітників, а це – більше 6000 підприємств, мають вносити нефінансові розділи до річних звітів. А от в Україні нефінансові звіти в одному з означених форматів чи як частину інтегрованих публікують не більше трьох-чотирьох десятків підприємств, серед яких – кілька державних, а інші – великі приватні компанії, що працюють з іноземцями чи вийшли на IPO.
Між тим саме ці звіти наразі стають основою для інвестиційних фондів та агенцій, на якій вони вибудовують
власні ESG-індекси для вимірювання привабливості тих чи тих компаній. Індекси можуть фіксуватися у вигляді рейтингу від 1 до 100 або у вигляді літер від ААА до DDD (де кожна з літер – оцінка одного з трьох факторів). Кожна агенція рахує його за власною моделлю, але зазвичай це аналіз ESG-факторів, які притаманні галузі, присвоєння ваги кожному з факторів і відповідність конкретної компанії цим критеріям. Існують навіть параметри ринкової капіталізації за кожним з ESG-факторів для «хороших» та «поганих» компаній.
Шкода, що далеко не всі компанії розуміють переваги підготовки НФЗ (нефінансових звітів) і те, як вони впливають на вартість компанії, а тому зазвичай обмежуються фразами «ми прагнемо», «ми впроваджуємо», «ми піклуємося», «ми ремонтуємо» у двох-трьох абзацах про екологічні чи соціальні ініціативи на сайті чи в розділі про місії та цінності.
Натомість важливо усвідомити, що ESG-фактори мають бути кількісними та вимірюваними, щоб їх можна було оцінити. Звісно, що додаткове адміністративне навантаження з підготовкою таких звітів зросте, але результат того вартий. По-перше, ви будете на боці законодавчих вимог, які рано чи пізно дійдуть і до України, по-друге – компанія виглядатиме більш привабливою для нового покоління «свідомих інвесторів». А за цим неодмінно прийде визнання серед відповідальних споживачів і залучення кращої робочої сили.