Законом України №2719-ІХ з 24 листопада 2022 було поновлено можливість проведення контролюючими органами перевірок з трансфертного ціноутворення (ТЦ), а також постійних представництв (ПП) нерезидентів та нерезидентів, що здійснюють господарську діяльність без обов'язкової реєстрації їх ПП.

Також, незважаючи на поки що неможливість проведення планових перевірок, ДПС опублікувала план-графік планових податкових перевірок на 2023 рік. Тут

Зазначені вище фактори стали причиною надвеликої кількості запитів, які платники отримали від ДПС і не тільки впродовж грудня 2022 року. Основні питання були такими:

• Запит ДПС щодо відсутності декларування та/або сплати конструктивних дивідендів із сум самостійних коригувань з ТЦ.
• Лист ДПС із пропозицією здійснити самостійні коригування з ТЦ та розрахунок таких коригувань.
• Запит Офісу Генерального Прокурора щодо операцій з контрагентами із низько податкових юрисдикцій або контрагентів, які мають спеціальну організаційно-правову форму, які входять до Переліків, затверджених постановами КМУ. Такі операції, як правило, не є контрольованими, але потребують здійснення 30% коригування фінансового результату відповідно до ст. 140.5 ПКУ.
• Запит ДПС щодо документів та іншої інформації, яка підтверджує право платника на застосування пільгової ставки податку на доходи нерезидентів (податку на репатріацію), передбачену Договорами України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема, інформацію, яка підтверджує статус нерезидента як «бенефіціарного власника» та/або підтверджує виконання «тесту основної мети» в операціях виплати дивідендів, процентів та роялті. Більшість запитів, які є в нашому розпорядженні, стосувались резидентів Кіпру та Великобританії.
• Запит ДПС щодо уточнення, обґрунтування або роз'яснення інформації, вказаній у Повідомленні про участь у міжнародній групі компаній.

Якщо ваша компанія отримала подібний запит або має ризикові операції, за якими ДПС може направити такий запит, будемо раді обговорити з вами можливі варіанти відповіді та поділитися проектами відповідей на типові запити. Для цього:

• Призначайте онлайн-зустріч за посиланням Тут, або
• Пишіть на електронну пошту ваші питання: vchyzhykov@a1.consulting

Наведемо основні питання з таких запитів та наші рекомендації щодо можливих відповідей.

1) Запит ДПС щодо відсутності декларування та/або сплати конструктивних дивідендів із сум самостійних коригувань з ТЦ.

Платники, які декларували самостійні коригування прибутку разом із поданням звіту про контрольовані операції отримували від ДПС запити із такими формулюваннями:

«У зв'язку з вищенаведеними обставинами, що свідчать про необхідність декларування та сплати податку на доходи нерезидентів, що прирівнюються ПКУ до дивідендів, просимо протягом 15 робочих днів надати пояснення або обґрунтування відсутності нарахованого податку на доходи нерезидентів по таким контрагентам …».

Рекомендація А1

Перевірити, чи Конвенція з відповідною країною містить «базове» чи «розширене» поняття дивідендів та надати відповідь до ДПС із посиланням на положення Конвенції. Якщо вам потрібен проект типової відповіді – напишіть на електронну адресу vchyzhykov@a1.consulting і ми надійшлемо його вам.

2) Лист ДПС із пропозицією здійснити самостійні коригування з ТЦ та розрахунок таких коригувань:

«Фактичне значення чистої рентабельності Товариства в контрольованих операціях за 2020 рік згідно фінансової звітності склало «2%», що свідчить про невідповідність умов цих операцій принципу «витягнутої руки». Отже, в результаті проведеного аналізу визначено, що контрольовані операції Товариства за 2020 рік не відповідають принципу «витягнутої руки».


Або


«Документацією з ТЦ та додатковою інформацією не спростовано встановлені ризики ТЦ при здійснені контрольованих операцій - відповідно до проведеного аналізу цін в контрольованих операціях наявний факт реалізації товару за цінами нижче ринкового діапазону, що призвело до заниження об'єкта оподаткування за 2019 рік на загальну суму ____ млн. грн.»


Рекомендація А1

Як правило, ДПС не прикладає на підтвердження розрахованих ризиків жодних розрахунків. Тому ми радимо спочатку запросити в ДПС детальні розрахунки та використані джерела.


3) Запит Офісу Генерального Прокурора щодо операцій з контрагентами із низько податкових юрисдикцій або контрагентів, які мають спеціальну організаційно-правову форму, які входять до Переліків, затверджених постановами КМУ. Такі операції, як правило, не є контрольованими, але потребують здійснення 30% коригування фінансового результату відповідно до ст. 140.5 ПКУ.

«Прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні, внесеному в ЄДР, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ.

В ході досудового розслідування отримано інформацію, що за період з __ по __ Товариство мало господарські операції з компаніями нерезидентами ___.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 132 КПКУ, для оцінки потреб досудового розслідування враховується можливість отримання документів, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Враховуючи вище викладене, з метою швидкого, повного, неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм незалежної правової оцінки та прийняття законного процесуального рішення, керуючись ст. 9,36,93 КПКУ, прошу вас надати до Прокуратури наступні відомості щодо виконаних процедур підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ або здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30% вартості товарів.»

Рекомендація А1

Якщо запит направлено від Прокуратури – радимо надати скорочену (спрощену) документацію з ТЦ по таким операціям та лист пояснення щодо зазначених в запиті операцій. Оскільки такі операції, як правило, відбуваються з непов'язаними особами – важко буде довести наявність умислу, як і сам факт ухилення від оподаткування. Також в Прокуратурі відсутні відповідні фахівці для аналізу такої документації, тому при наявності мінімально необхідних обґрунтувань відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, їм буде складно сформувати аргументоване заперечення до ваших розрахунків.

4) Запит ДПС щодо документів та іншої інформації, яка підтверджує право платника на застосування пільгової ставки податку на доходи нерезидентів (податку на репатріацію), передбачену Договорами України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема, інформацію, яка підтверджує статус нерезидента як «бенефіціарного власника» та/або підтверджує виконання «тесту основної мети» в операціях виплати дивідендів, процентів та роялті. Більшість запитів, які є в нашому розпорядженні, стосувались резидентів Кіпру та Великобританії.

«В підтвердження сум сплаченого податку на доходи нерезидентів із джерелом походження з України просимо надати копії документів, які слугували підставою для застосування пільгової ставки оподаткування згідно ст.__ Конвенції між Україною та ____ про уникнення подвійного оподаткування, зокрема, на підтвердження, що нерезидент є фактичним власником таких доходів.»

АБО

«Зазначені правочини було здійснено через ___, тому наявний факт структурування операцій задля однієї мети – отримання переваг в оподаткуванні доходів у вигляді ___ з джерелом походження з України, наданих Конвенцією.

Пунктом __ статті __ Конвенції визначено, що положення цієї статті на застосовуються, якщо головною або однією з головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі прав, у відношенні яких сплачується дохід, було одержання переваг цієї статті шляхом цього створення або передачі.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись нормами ст.16,20,73 та 78 ПКУ, просимо вас не пізніше 15 робочих днів надати інформацію (пояснення) з приводу наведених вище фактів та документальні підтвердження щодо ___».

Рекомендація А1

Радимо отримати лист від нерезидента із обґрунтованим підтвердженням, що такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) власником доходів. Якщо вам потрібен проект такого листа – напишіть на електронну пошту vchyzhykov@a1.consulting і ми направимо його вам.

5) Запит ДПС щодо уточнення, обґрунтування або роз'яснення інформації, вказаній у Повідомленні про участь у міжнародній групі компаній.

Одним із показників, які заповнюються в Повідомленні (графа 11) є «Розмір сукупного консолідованого доходу МГК». У багатьох запитах ДПС просить надати підтвердження щодо розрахунку консолідованого доходу Групи Платника:

«Просимо надати інформацію та документальне підтвердження щодо розрахунку розміру сукупного консолідованого доходу МГК, зазначеного в гр.11 розділу І Повідомлення про участь в МГК за 2020 рік.»

Рекомендація А1

Платник, як правило, не володіє інформацією щодо детальних бухгалтерських даних материнської компанії та не може самостійно надати таку інформацію до ДПС. Ми радимо отримати лист від материнської компанії на її фірмовому бланку, де вони зазначать, що відповідно даних їх консолідованої фінансової звітності складеною відповідно до вказаних стандартів, сукупний консолідований дохід складає вказану суму. При подальшому бажанні, ДПС може звернутися із міжнародним запитом до компетентного органу країни реєстрації материнської компанії для підтвердження такої інформації, що вони навряд чи зроблять 😊

Якщо вам потрібен проект такого листа – напишіть на електронну пошту vchyzhykov@a1.consulting і ми надійшлемо його вам.

Тепер робимо добро офіційно. У рамках розвитку ESG стратегії нашої компанії ми започаткували благодійну організацію «А1 ДОПОМОГА».

Сьогодні, 4 серпня, Керуючий партнер А1 Володимир Чижиков підписав установчі документи благодійної організації. Серед основних напрямів діяльності буде:

- вже традиційна допомога Збройним Силам України, зокрема В/ч А7014, де служить Микола Мішин, Партнер А1, Старший лейтенант ЗСУ;

- допомога сиротинцям та дитячим будинкам;

- підтримка сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Як і раніше, ми будемо інформувати вас про збори, які проводитимемо, щоб всі, хто бажає долучитися до наших благодійних ініціатив, могли це зробити.

Наша сила в єдності! Слава Україні!

30 червня 2022 року, Палата представників Кіпру проголосувала за зміни до податкового законодавства, чим запровадила правила трансфертного ціноутворення («Законодавство з ТЦ»).

Законодавство з ТЦ встановлює вимоги до дотримання принципу «витягнутої руки» та підготовки документацій з трансфертного ціноутворення у відповідності з Настановами Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб («Настанови ОЕСР»).

Нові норми вступлять в силу після публікації в Офіційному віснику Республіки Кіпр та застосовуватимуться, починаючи з 01.01.2022 року.

Ключові положення Законодавства з ТЦ

Критерії пов'язаності

Відповідно до положень Законодавства з ТЦ, компанія є пов'язаною з іншою компанією за наступних умов:

- якщо одна і та ж особа прямо або опосередковано володіє часткою більше ніж 25% голосів або акцій, або має право на більше ніж 25% прибутку в обох компаніях;

- якщо одна і та ж особа та особи, які пов'язані з нею спільно володіють (прямо або опосередковано) часткою більш ніж 25% голосів або акцій або спільно мають право на більше ніж 25% прибутку в обох компаніях;

- якщо група з двох або більше осіб прямо або опосередковано володіє часткою більш ніж 25% голосів або акцій або має право на більше ніж 25% прибутку у кожній із компаній і така група складається з тих самих осіб або може вважатися такою, що складається з тих самих осіб, на підставі фактів, які свідчать про те, що власники частки в будь-якій іншій компанії є пов'язаними особами членів такої групи.

Окрім того, компанії вважаються пов'язаними, якщо одна з них самостійно або спільно з іншими пов'язаними особами володіє часткою в іншій компанії у розмірі 25% голосів або акцій, або має право на більше ніж 25% прибутку такої компанії.

Документація з трансфертного ціноутворення

Особи, які є податковими резидентами Кіпру або постійними представництвами іноземних компаній повинні готувати наступні документи з трансфертного ціноутворення (далі «ТЦ»):

- Майстер файл. Готують особи, що належать до міжнародної групи компаній з консолідованим доходом більше 750 млн євро та за умови, що така особа є материнською компанією міжнародної групи або уповноваженим її членом.

- Локальний файл (аналог нашої документації з ТЦ). Готують особи, які здійснювали внутрішньогрупові операції і сума таких операцій за кожним із видів (категорій) перевищила 750 тис. євро станом на кінець звітного року.

- Декларація з ТЦ (аналог українського Звіту про контрольовані операції), яка міститиме загальну інформацію про здійснені внутрішньогрупові операції, зокрема дані про контрагентів, види (категорії) операцій, загальну суму кожного виду внутрішньогрупових операцій.

Особи, що відповідатимуть встановленим критеріям, готуватимуть Майстер файл та Локальні файли щорічно протягом 15 місяців з дати закінчення звітного календарного року. Такі документи мають бути подані до податкових органів протягом 60 днів з дати отримання відповідного запиту.

Декларація з ТЦ також подаватиметься щорічно разом із декларацією з податку на прибуток.

Відповідальність

Штрафи за недотримання правил ТЦ є наступними:

- 500 євро за несвоєчасне подання Декларації з ТЦ;

- 5000 євро, якщо Майстер файл або Локальний файл були подані у період 61-90 днів з дати отримання запиту;

- 10 000 євро, якщо Майстер файл або Локальний файл були подані у період 91-120 днів з дати отримання запиту;

- 20 000 євро, якщо Майстер файл або Локальний файл не були подані або ж були подані після спливу 120 днів з дати запиту.

Як бути готовим?

Оскільки правила трансфертного ціноутворення на Кіпрі набувають чинності з 01.01.2022 року, ми рекомендуємо уже зараз:

1. Оцінити вплив нових правил на діяльність компаній групи, які зареєстровані або мають постійні представництва на Кіпрі.

2. Ідентифікувати потенційні операції з пов'язаними особами, які підпадатимуть під контроль з боку трансфертного ціноутворення.

3. Підготувати політики ціноутворення та системи контрою над встановленням цін у внутрішньогрупових операціях, які б мінімізували негативні податкові наслідки для компаній на Кіпрі.

Якщо у вас виникнуть запитання, пов'язані із новими правилами трансфертного ціноутворення на Кіпрі ми будемо раді їх обговорити та надати свої рекомендації.

Нещодавно ми провели вебінар, присвячений вимушеній релокації IT бізнесу і хочемо поділитися в серії дописів ключовими моментами, які варто пам'ятати тим, кому довелося залишити країну.

Почнемо з питання валютних розрахунків з ФОП.
Одне з найчастіших запитань, які ставлять нам клієнти у зв'язку з суттєвими різницями між курсом придбання та продажу валюти – чи може українська IT компанія створити рахунок в іноземному банку і сплачувати українському ФОПу за послуги, щоб не перекладати на нього валютний ризик.

У податковій консультації № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 21.01.2022 зазначено:

• Законодавством не заборонено ФОП відкривати рахунки в іноземних банках
• ФОП може вільно користуватися коштами з поточних рахунків, відкритих для підприємницької діяльності за умови сплати всіх податків
• Валютний дохід ФОП перераховується в гривню та вказується в декларації ФОП

Таким чином, можна стверджувати, що для українського ФОП не має бути проблем у разі отримання доходу від юридичної особи-резидента України на валютний рахунок у закордонному банку або платіжній системі.

Але, якщо поглянути на це питання з точки зору компанії, ми бачимо, що в Законі «Про валюту і валютні операції» зазначено, що усі розрахунки на території України проводяться у гривні.

Однозначної відповіді як регулюється цей процес немає. З одного боку – валютні операції географічно проводяться не на території України, немає транскордонного переказу. З іншого – операції між резидентами України, які ведуть господарську діяльність на території України можуть за замовчуванням вважатися такими, що здійснені на території України. Таким чином, хоч одностайної відповіді й немає, проте наявний простір для маневру, щоб вважати, що норми валютного контролю у разі здійснення таких операцій не порушуються. Більше того, валютний контроль передбачає граничні строки для зарахування валюти від експорту резидентами на рахунки резидентів в банки України (постанова НБУ №5 від 02.01.2019), але це не поширюється на роботи та послуги (постанова НБУ №67 від 14.05.2019). Себто, збереження валютних коштів на рахунку в іноземному банку та перерахування винагороди на користь ФОПа в валюті, на його рахунок в іноземному банку/платіжній системі не має призводити до порушення норм валютного контролю.

Проте, як вже було зазначено, на дане питання немає одностайної відповіді, а отже, потенційно, можна зіштовхнутися зі штрафними санкціями у розмірі 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми операції.

Нагадаємо, що органами валютного нагляду в Україні є Національний банк України та Державна податкова служба України. Саме остання може дізнатися, що валюта не була повернена у разі перевірки української юридичної особи. Відтак, питання неоднозначне, проте ми схиляємося до того, що можна проводити такі розрахунки без заходу валюти в Україну та без перекладання валютного ризику на ФОПа.

Передусім треба розрізняти поняття кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (КБВ) та бенефіціарного (фактичного) власника (отримувача) доходу. КБВ — це, що важливо, фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. КБВ не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародних договорів України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа (як правило, юридична), що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

Що стосується КБВ, 8 жовтня 2021 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи». Відповідно до Закону строк подання відомостей про структуру власності та підтверджуючих документів для розкриття інформації про КБВ українських компаній перенесено з 11 жовтня 2021 року на 11 липня 2022 року. Це, напевно, головна новина про КБВ останнім часом.

Щодо бенефіціарного власника доходу, то основні зміни відбулися ще у 2020 році, коли вже славнозвісним Законом України № 466 були внесені зміни до цього поняття до Податкового кодексу України. Основною зміною є обмеження на отримання податкових пільг, передбачених міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до нових правил, звільнення від оподаткування та застосування пониженої податкової ставки, передбачені міжнародним договором, не надаються, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було отримання таких переваг. Такий підхід на практиці називають «тестом основної мети», який походить з відповідних норм Модельної конвенції ОЕСР та плану боротьби з BEPS. Крім того, Закон України № 466 розширив критерії бенефіціарного власника доходу, яким відтепер не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:

1. не має достатньо повноважень або не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом;
2. отриманий дохід або переважна його частина передається на користь іншої особи, незалежно від способу оформлення такої передачі;
3. не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі;
4. не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов'язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв'язку із здійсненням операції з такої передачі.

Фактично зазначені вище критерії стали легалізованою інтерпретацією концепції «економічної присутності» (substance), яка широко застосовувалась у практиці податкових перевірок та судовій практиці для аналізу бенефіціарності отримувача доходу.

Оскільки ми активно розвиваємо корпоративну соціальну відповідальність, і прагнемо робити свій внесок у виховання професійних консультантів, 8 жовтня Микола Мішин взяв участь в онлайн тренінгу «Міжнародна співпраця податкових органів: крок 14 Плану дій BEPS, ТЦ». Захід за участі нашого партнера було проведено для студентів Університету державної фіскальної служби України за підтримки Growford Institute.

Микола Мішин ознайомив слухачів із Процедурою взаємного узгодження (МАР) за результатами ТЦ, зупинившись на таких ключових аспектах:

більшість процедур МАР розпочинаються саме за наслідками перевірок трансфертного ціноуворення;
кейси стосовно ТЦ є найскладнішими та вимагають більше часу ( середній час завершених МАР за результатаим ТЦ в 2019 році склав 33 місяця проти 22 місяців щодо інших кейсів міжнародного оподаткування;
в Україні компетентним органом щодо розгляду МАР згідно договору про уникнення подвійного оподаткування є Міністерство фінансів України;
на сьогодні відсутні випадки звернення українських або іноземних компаній до Мінфіну стосовно початку МАР щодо ТЦ, а також випадки участі фахівців Мінфіну та ДПС у таких процедурах;
для українських платників доступна процедура пропорційного коригування, яка дає можливість без процедури МАР вирішити питання подвійного оподаткування за наслідками ТЦ

Підсумовуючи свій виступ Микола зазначив, шо наразі спостерігається значне збільшення перевірок контрольованих операцій, відтак найближчим часом можна очікувати й перші кейси МАР, в яких буде брати участь Україна.

Якою має бути ІТ-інфраструктура сучасної консалтингової компанії? Наскільки технологічною сьогодні є ваша фірма? Які системи CRM, хмарних технологій, безпеки, бази даних, інтернет-боти, інше програмне забезпечення використовуєте у свої роботі та вважаєте ефективними для консалтингового бізнесу? Яких помилок припускаються компанії в ІТ та яким бачите їх вирішення?
Коли ми побачили всі ці запитання у запиті від Українського юриста, то одразу ж надихнулися на коментар. Оскільки вважаємо себе технологічними, а за словами нашого керуючого партнера Володимира Чижикова: «IT інфраструктура має одну з ключових ролей як під час старту бізнесу, так і коли компанія вже масштабується і, відповідно, виникає потреба в систематизації накопичених даних».
Також він зазначив, що «A1 Consulting інноваційна компанія. Багато процесів інтегровані на платформі Zoho One: це і CRM-система, маркетинг, управління проектами, облік. Система інтегрована із сайтом, системою телефонії, сторінками в соціальних мережах. Всі процеси та дані знаходяться в хмарі на іноземних серверах.
Також значна частина документообігу компанії цифровізована. Решта – паперова, але тільки тому, що деякі партнери надають перевагу паперовим документам. Крім того, база знань компанії консолідована в онлайн-системі управління знаннями A1 Knowledge Base, розробленою спеціально для нас ІТ-компанією Codebridge Technology Inc.».

Володимир Чижиков, керуючий партнер А1 Consulting долучився до опитування Юридичної практики в рамках рубрики Vox Populi, яке було присвячено питанню податків в Україні, та прокоментував його результати:
«Результати опитування свідчать самі за себе – не потрібно нових податків, треба ефективно та, вибачте, за призначенням використовувати ті надходження, які ми маємо. Хоча, судячи зі всього, в нашій країні це тренд – постійно змінювати Податковий кодекс України. Впродовж тільки останнього року ми запровадили BEPS, Дію Сіті та гіг-контракторів, «податок на Google», податкову амністію, а ще й от-от на розгляді законопроєкт 5600, який підвищує екологічні податки (податок на повітря) та не дозволяє менеджменту компаній виїжджати за кордон за наявності податкового боргу (майже податок на вихід із дому). Тому на питання, яких податків нам бракує, відповідь очевидна – тих, які прозоро витрачаються», - зазначив Володимир.

Минулого тижня відбувся BEPS Форум власників іноземних компаній, організований International Advisers Association.
A1 Consulting на заході представив Микола Мішин, партнер, керівник практики трансфертного ціноутворення.
Останнє залишається однією з найбільш обговорюваних тем для усіх компаній, які здійснюють зовнішньоекономічні операції. Не оминули його і експерти, які брали участь у форумі.
Учасники панелі «Трансфертне ціноутворення і спори з ділової мети» розглянули поточні «гарячі» питання, зокрема обґрунтування ділової мити в контрольованих операціях минулих періодів, ризики платників в операціях з виплати роялті та процентів за позиками.
Не оминули увагою також перспективні новели – конструктивні дивіденди, сировинні товари, майстер-файл тощо.
Микола Мішин дав експертну оцінку проєкту Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки». «З урахуванням можливих змін до ПКУ ми очікуєм набрання чинності цим порядком вже з 1 січня 2023 року. І хоч, в цілому, він містить важливі та корисні методологічні підходи, бізнес очікує фіскалізації підходів контролюючих органів під час контролю за такими товарами», - наголосив спікер.

Однією з найбільш резонансних потенційних змін до Податкового кодексу України є те, що оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів призведе до поширення податкової застави на такі неузгоджені грошові зобов'язання (нова редакція пункту. 56.15 статті. 56 Податкового кодексу (ПК) України). Це означає, що якщо сума донарахованих податків та штрафів буде перевищувати 180 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то буде призначено податкового керуючого, описано майно платника податків на суму податкового боргу і, як наслідок, платник податків не буде мати право відчуження описаного майна без згоди податкового керуючого.

Наскільки легально буде уникнути цих обмежень, скориставшись нормою Податкового кодексу, якою платнику податків дається строк у 10 календарних днів для сплати донарахованих податків і штрафів, упродовж яких він має можливість, наприклад, передати належне йому майно іншим особам?

«Щодо можливостей бізнесу «рятувати» майно від податкової застави — звісно, вони є, але в будь-якому разі це штучні контрдії, на які не кожна компанія наважиться, особливо міжнародна компанія, що працює в Україні.

По-перше, дозвіл податкової на реалізацію майна у вигляді готової продукції або запасів не буде потрібен, якщо отримані кошти від продажу йдуть на виплату заробітної плати та податків.

По-друге, податкова застава не має пріоритету перед попередніми обтяженнями, які платник може створювати штучно, наприклад, передаючи майно в заставу пов'язаній особі. Бізнес також може розділяти компанії на утримувачів активів та операційні компанії, залишаючи ризики на компаніях, де активів небагато. Можна навіть діяти більш агресивно, реалізуючи майно, нехтуючи податковою заставою, та потім судитися з податковою.

Але, незважаючи на можливість бізнесу вигадувати різні схеми, все ж таки це не ті покращення, на які очікують платники. Сама норма є драконівською, не кажучи про те, що вона суперечить положенням Конституції України та жодним чином не підвищує, а, швидше, навпаки зменшує рівень інвестиційної привабливості», - зазначив Володимир Чижиков.

Минулого тижня стали відомі результати всеукраїнського дослідження "Ukrainian Law Firms: A handbook for Foreign Clients 2021".
Партнери A1 Consulting Володимир Чижиков та Микола Мішин отримали відзнаку «Лідерів галузі» в практиці трансфертного ціноутворення.
Також у виданні окремо згадується про вихід на консультаційний ринок компанії A1 Consulting.