Запити ДПС: час готуватися до податкових перевірок
Законом України №2719-ІХ з 24 листопада 2022 було поновлено можливість проведення контролюючими органами перевірок з трансфертного ціноутворення (ТЦ), а також постійних представництв (ПП) нерезидентів та нерезидентів, що здійснюють господарську діяльність без обов'язкової реєстрації їх ПП.
Також, незважаючи на поки що неможливість проведення планових перевірок, ДПС опублікувала план-графік планових податкових перевірок на 2023 рік. Тут
Зазначені вище фактори стали причиною надвеликої кількості запитів, які платники отримали від ДПС і не тільки впродовж грудня 2022 року. Основні питання були такими:
Запит ДПС щодо відсутності декларування та/або сплати конструктивних дивідендів із сум самостійних коригувань з ТЦ.
Лист ДПС із пропозицією здійснити самостійні коригування з ТЦ та розрахунок таких коригувань.
Запит Офісу Генерального Прокурора щодо операцій з контрагентами із низько податкових юрисдикцій або контрагентів, які мають спеціальну організаційно-правову форму, які входять до Переліків, затверджених постановами КМУ. Такі операції, як правило, не є контрольованими, але потребують здійснення 30% коригування фінансового результату відповідно до ст. 140.5 ПКУ.
Запит ДПС щодо документів та іншої інформації, яка підтверджує право платника на застосування пільгової ставки податку на доходи нерезидентів (податку на репатріацію), передбачену Договорами України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема, інформацію, яка підтверджує статус нерезидента як «бенефіціарного власника» та/або підтверджує виконання «тесту основної мети» в операціях виплати дивідендів, процентів та роялті. Більшість запитів, які є в нашому розпорядженні, стосувались резидентів Кіпру та Великобританії.
Запит ДПС щодо уточнення, обґрунтування або роз'яснення інформації, вказаній у Повідомленні про участь у міжнародній групі компаній.
Якщо ваша компанія отримала подібний запит або має ризикові операції, за якими ДПС може направити такий запит, будемо раді обговорити з вами можливі варіанти відповіді та поділитися проектами відповідей на типові запити. Для цього:
Наведемо основні питання з таких запитів та наші рекомендації щодо можливих відповідей.
1) Запит ДПС щодо відсутності декларування та/або сплати конструктивних дивідендів із сум самостійних коригувань з ТЦ.
Платники, які декларували самостійні коригування прибутку разом із поданням звіту про контрольовані операції отримували від ДПС запити із такими формулюваннями:
«У зв'язку з вищенаведеними обставинами, що свідчать про необхідність декларування та сплати податку на доходи нерезидентів, що прирівнюються ПКУ до дивідендів, просимо протягом 15 робочих днів надати пояснення або обґрунтування відсутності нарахованого податку на доходи нерезидентів по таким контрагентам …».
Рекомендація А1
Перевірити, чи Конвенція з відповідною країною містить «базове» чи «розширене» поняття дивідендів та надати відповідь до ДПС із посиланням на положення Конвенції. Якщо вам потрібен проект типової відповіді – напишіть на електронну адресу vchyzhykov@a1.consulting і ми надійшлемо його вам.
2) Лист ДПС із пропозицією здійснити самостійні коригування з ТЦ та розрахунок таких коригувань:
«Фактичне значення чистої рентабельності Товариства в контрольованих операціях за 2020 рік згідно фінансової звітності склало «2%», що свідчить про невідповідність умов цих операцій принципу «витягнутої руки». Отже, в результаті проведеного аналізу визначено, що контрольовані операції Товариства за 2020 рік не відповідають принципу «витягнутої руки».
Або
«Документацією з ТЦ та додатковою інформацією не спростовано встановлені ризики ТЦ при здійснені контрольованих операцій - відповідно до проведеного аналізу цін в контрольованих операціях наявний факт реалізації товару за цінами нижче ринкового діапазону, що призвело до заниження об'єкта оподаткування за2019рік на загальну суму ____ млн. грн.»
Рекомендація А1
Як правило, ДПС не прикладає на підтвердження розрахованих ризиків жодних розрахунків. Тому ми радимо спочатку запросити в ДПС детальні розрахунки та використані джерела.
3) Запит Офісу Генерального Прокурора щодо операцій з контрагентами із низько податкових юрисдикцій або контрагентів, які мають спеціальну організаційно-правову форму, які входять до Переліків, затверджених постановами КМУ. Такі операції, як правило, не є контрольованими, але потребують здійснення 30% коригування фінансового результату відповідно до ст. 140.5 ПКУ.
«Прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні, внесеному в ЄДР, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ.
В ході досудового розслідування отримано інформацію, що за період з __ по __ Товариство мало господарські операції з компаніями нерезидентами ___.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 132 КПКУ, для оцінки потреб досудового розслідування враховується можливість отримання документів, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Враховуючи вище викладене, з метою швидкого, повного, неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм незалежної правової оцінки та прийняття законного процесуального рішення, керуючись ст. 9,36,93 КПКУ, прошу вас надати до Прокуратури наступні відомості щодо виконаних процедур підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ або здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30% вартості товарів.»
Рекомендація А1
Якщо запит направлено від Прокуратури – радимо надати скорочену (спрощену) документацію з ТЦ по таким операціям та лист пояснення щодо зазначених в запиті операцій. Оскільки такі операції, як правило, відбуваються з непов'язаними особами – важко буде довести наявність умислу, як і сам факт ухилення від оподаткування. Також в Прокуратурі відсутні відповідні фахівці для аналізу такої документації, тому при наявності мінімально необхідних обґрунтувань відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, їм буде складно сформувати аргументоване заперечення до ваших розрахунків.
4) Запит ДПС щодо документів та іншої інформації, яка підтверджує право платника на застосування пільгової ставки податку на доходи нерезидентів (податку на репатріацію), передбачену Договорами України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема, інформацію, яка підтверджує статус нерезидента як «бенефіціарного власника» та/або підтверджує виконання «тесту основної мети» в операціях виплати дивідендів, процентів та роялті. Більшість запитів, які є в нашому розпорядженні, стосувались резидентів Кіпру та Великобританії.
«В підтвердження сум сплаченого податку на доходи нерезидентів із джерелом походження з України просимо надати копії документів, які слугували підставою для застосування пільгової ставки оподаткування згідно ст.__ Конвенції між Україною та ____ про уникнення подвійного оподаткування, зокрема, на підтвердження, що нерезидент є фактичним власником таких доходів.»
АБО
«Зазначені правочини було здійснено через ___, тому наявний факт структурування операцій задля однієї мети – отримання переваг в оподаткуванні доходів у вигляді ___ з джерелом походження з України, наданих Конвенцією.
Пунктом __ статті __ Конвенції визначено, що положення цієї статті на застосовуються, якщо головною або однією з головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі прав, у відношенні яких сплачується дохід, було одержання переваг цієї статті шляхом цього створення або передачі.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись нормами ст.16,20,73 та 78 ПКУ, просимо вас не пізніше 15 робочих днів надати інформацію (пояснення) з приводу наведених вище фактів та документальні підтвердження щодо ___».
Рекомендація А1
Радимо отримати лист від нерезидента із обґрунтованим підтвердженням, що такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) власником доходів. Якщо вам потрібен проект такого листа – напишіть на електронну пошту vchyzhykov@a1.consulting і ми направимо його вам.
5) Запит ДПС щодо уточнення, обґрунтування або роз'яснення інформації, вказаній у Повідомленні про участь у міжнародній групі компаній.
Одним із показників, які заповнюються в Повідомленні (графа 11) є «Розмір сукупного консолідованого доходу МГК». У багатьох запитах ДПС просить надати підтвердження щодо розрахунку консолідованого доходу Групи Платника:
«Просимо надати інформацію та документальне підтвердження щодо розрахунку розміру сукупного консолідованого доходу МГК, зазначеного в гр.11 розділу І Повідомлення про участь в МГК за 2020 рік.»
Рекомендація А1
Платник, як правило, не володіє інформацією щодо детальних бухгалтерських даних материнської компанії та не може самостійно надати таку інформацію до ДПС. Ми радимо отримати лист від материнської компанії на її фірмовому бланку, де вони зазначать, що відповідно даних їх консолідованої фінансової звітності складеною відповідно до вказаних стандартів, сукупний консолідований дохід складає вказану суму. При подальшому бажанні, ДПС може звернутися із міжнародним запитом до компетентного органу країни реєстрації материнської компанії для підтвердження такої інформації, що вони навряд чи зроблять 😊
Якщо вам потрібен проект такого листа – напишіть на електронну пошту vchyzhykov@a1.consulting і ми надійшлемо його вам.
А1 Consulting заснувала благодійну організацію «А1 ДОПОМОГА»
Тепер робимо добро офіційно. У рамках розвитку ESG стратегії нашої компанії ми започаткували благодійну організацію «А1 ДОПОМОГА».
Сьогодні, 4 серпня, Керуючий партнер А1 Володимир Чижиков підписав установчі документи благодійної організації. Серед основних напрямів діяльності буде:
- вже традиційна допомога Збройним Силам України, зокрема В/ч А7014, де служить Микола Мішин, Партнер А1, Старший лейтенант ЗСУ;
- допомога сиротинцям та дитячим будинкам;
- підтримка сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Як і раніше, ми будемо інформувати вас про збори, які проводитимемо, щоб всі, хто бажає долучитися до наших благодійних ініціатив, могли це зробити.
Наша сила в єдності! Слава Україні!
Трансфертне ціноутворення тепер на Кіпрі
30 червня 2022 року, Палата представників Кіпру проголосувала за зміни до податкового законодавства, чим запровадила правила трансфертного ціноутворення («Законодавство з ТЦ»).
Законодавство з ТЦ встановлює вимоги до дотримання принципу «витягнутої руки» та підготовки документацій з трансфертного ціноутворення у відповідності з Настановами Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб («Настанови ОЕСР»).
Нові норми вступлять в силу після публікації в Офіційному віснику Республіки Кіпр та застосовуватимуться, починаючи з 01.01.2022 року.
Ключові положення Законодавства з ТЦ
Критерії пов'язаності
Відповідно до положень Законодавства з ТЦ, компанія є пов'язаною з іншою компанією за наступних умов:
- якщо одна і та ж особа прямо або опосередковано володіє часткою більше ніж 25% голосів або акцій, або має право на більше ніж 25% прибутку в обох компаніях;
- якщо одна і та ж особа та особи, які пов'язані з нею спільно володіють (прямо або опосередковано) часткою більш ніж 25% голосів або акцій або спільно мають право на більше ніж 25% прибутку в обох компаніях;
- якщо група з двох або більше осіб прямо або опосередковано володіє часткою більш ніж 25% голосів або акцій або має право на більше ніж 25% прибутку у кожній із компаній і така група складається з тих самих осіб або може вважатися такою, що складається з тих самих осіб, на підставі фактів, які свідчать про те, що власники частки в будь-якій іншій компанії є пов'язаними особами членів такої групи.
Окрім того, компанії вважаються пов'язаними, якщо одна з них самостійно або спільно з іншими пов'язаними особами володіє часткою в іншій компанії у розмірі 25% голосів або акцій, або має право на більше ніж 25% прибутку такої компанії.
Документація з трансфертного ціноутворення
Особи, які є податковими резидентами Кіпру або постійними представництвами іноземних компаній повинні готувати наступні документи з трансфертного ціноутворення (далі «ТЦ»):
- Майстер файл. Готують особи, що належать до міжнародної групи компаній з консолідованим доходом більше 750 млн євро та за умови, що така особа є материнською компанією міжнародної групи або уповноваженим її членом.
- Локальний файл (аналог нашої документації з ТЦ). Готують особи, які здійснювали внутрішньогрупові операції і сума таких операцій за кожним із видів (категорій) перевищила 750 тис. євро станом на кінець звітного року.
- Декларація з ТЦ (аналог українського Звіту про контрольовані операції), яка міститиме загальну інформацію про здійснені внутрішньогрупові операції, зокрема дані про контрагентів, види (категорії) операцій, загальну суму кожного виду внутрішньогрупових операцій.
Особи, що відповідатимуть встановленим критеріям, готуватимуть Майстер файл та Локальні файли щорічно протягом 15 місяців з дати закінчення звітного календарного року. Такі документи мають бути подані до податкових органів протягом 60 днів з дати отримання відповідного запиту.
Декларація з ТЦ також подаватиметься щорічно разом із декларацією з податку на прибуток.
Відповідальність
Штрафи за недотримання правил ТЦ є наступними:
- 500 євро за несвоєчасне подання Декларації з ТЦ;
- 5000 євро, якщо Майстер файл або Локальний файл були подані у період 61-90 днів з дати отримання запиту;
- 10 000 євро, якщо Майстер файл або Локальний файл були подані у період 91-120 днів з дати отримання запиту;
- 20 000 євро, якщо Майстер файл або Локальний файл не були подані або ж були подані після спливу 120 днів з дати запиту.
Як бути готовим?
Оскільки правила трансфертного ціноутворення на Кіпрі набувають чинності з 01.01.2022 року, ми рекомендуємо уже зараз:
1. Оцінити вплив нових правил на діяльність компаній групи, які зареєстровані або мають постійні представництва на Кіпрі.
2. Ідентифікувати потенційні операції з пов'язаними особами, які підпадатимуть під контроль з боку трансфертного ціноутворення.
3. Підготувати політики ціноутворення та системи контрою над встановленням цін у внутрішньогрупових операціях, які б мінімізували негативні податкові наслідки для компаній на Кіпрі.
Якщо у вас виникнуть запитання, пов'язані із новими правилами трансфертного ціноутворення на Кіпрі ми будемо раді їх обговорити та надати свої рекомендації.
Вимушена релокація IT бізнесу за кордон: валютні розрахунки з ФОП
Нещодавно ми провели вебінар, присвячений вимушеній релокації IT бізнесу і хочемо поділитися в серії дописів ключовими моментами, які варто пам'ятати тим, кому довелося залишити країну.
Почнемо з питання валютних розрахунків з ФОП. Одне з найчастіших запитань, які ставлять нам клієнти у зв'язку з суттєвими різницями між курсом придбання та продажу валюти – чи може українська IT компанія створити рахунок в іноземному банку і сплачувати українському ФОПу за послуги, щоб не перекладати на нього валютний ризик.
У податковій консультації № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 21.01.2022 зазначено:
Законодавством не заборонено ФОП відкривати рахунки в іноземних банках
ФОП може вільно користуватися коштами з поточних рахунків, відкритих для підприємницької діяльності за умови сплати всіх податків
Валютний дохід ФОП перераховується в гривню та вказується в декларації ФОП
Таким чином, можна стверджувати, що для українського ФОП не має бути проблем у разі отримання доходу від юридичної особи-резидента України на валютний рахунок у закордонному банку або платіжній системі.
Але, якщо поглянути на це питання з точки зору компанії, ми бачимо, що в Законі «Про валюту і валютні операції» зазначено, що усі розрахунки на території України проводяться у гривні.
Однозначної відповіді як регулюється цей процес немає. З одного боку – валютні операції географічно проводяться не на території України, немає транскордонного переказу. З іншого – операції між резидентами України, які ведуть господарську діяльність на території України можуть за замовчуванням вважатися такими, що здійснені на території України. Таким чином, хоч одностайної відповіді й немає, проте наявний простір для маневру, щоб вважати, що норми валютного контролю у разі здійснення таких операцій не порушуються. Більше того, валютний контроль передбачає граничні строки для зарахування валюти від експорту резидентами на рахунки резидентів в банки України (постанова НБУ №5 від 02.01.2019), але це не поширюється на роботи та послуги (постанова НБУ №67 від 14.05.2019). Себто, збереження валютних коштів на рахунку в іноземному банку та перерахування винагороди на користь ФОПа в валюті, на його рахунок в іноземному банку/платіжній системі не має призводити до порушення норм валютного контролю.
Проте, як вже було зазначено, на дане питання немає одностайної відповіді, а отже, потенційно, можна зіштовхнутися зі штрафними санкціями у розмірі 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми операції.
Нагадаємо, що органами валютного нагляду в Україні є Національний банк України та Державна податкова служба України. Саме остання може дізнатися, що валюта не була повернена у разі перевірки української юридичної особи. Відтак, питання неоднозначне, проте ми схиляємося до того, що можна проводити такі розрахунки без заходу валюти в Україну та без перекладання валютного ризику на ФОПа.
Бенефіціарний власник доходу: що входить у це поняття, хто має розкривати своїх бенефеціарів? Чи можливо цього уникнути?
Передусім треба розрізняти поняття кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (КБВ) та бенефіціарного (фактичного) власника (отримувача) доходу. КБВ — це, що важливо, фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. КБВ не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародних договорів України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа (як правило, юридична), що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).
Що стосується КБВ, 8 жовтня 2021 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи». Відповідно до Закону строк подання відомостей про структуру власності та підтверджуючих документів для розкриття інформації про КБВ українських компаній перенесено з 11 жовтня 2021 року на 11 липня 2022 року. Це, напевно, головна новина про КБВ останнім часом.
Щодо бенефіціарного власника доходу, то основні зміни відбулися ще у 2020 році, коли вже славнозвісним Законом України № 466 були внесені зміни до цього поняття до Податкового кодексу України. Основною зміною є обмеження на отримання податкових пільг, передбачених міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до нових правил, звільнення від оподаткування та застосування пониженої податкової ставки, передбачені міжнародним договором, не надаються, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було отримання таких переваг. Такий підхід на практиці називають «тестом основної мети», який походить з відповідних норм Модельної конвенції ОЕСР та плану боротьби з BEPS. Крім того, Закон України № 466 розширив критерії бенефіціарного власника доходу, яким відтепер не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:
не має достатньо повноважень або не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом;
отриманий дохід або переважна його частина передається на користь іншої особи, незалежно від способу оформлення такої передачі;
не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі;
не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов'язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв'язку із здійсненням операції з такої передачі.
Фактично зазначені вище критерії стали легалізованою інтерпретацією концепції «економічної присутності» (substance), яка широко застосовувалась у практиці податкових перевірок та судовій практиці для аналізу бенефіціарності отримувача доходу.
Результати онлайн тренінгу «Міжнародна співпраця податкових органів: крок 14 Плану дій BEPS, ТЦ»
Оскільки ми активно розвиваємо корпоративну соціальну відповідальність, і прагнемо робити свій внесок у виховання професійних консультантів, 8 жовтня Микола Мішин взяв участь в онлайн тренінгу «Міжнародна співпраця податкових органів: крок 14 Плану дій BEPS, ТЦ». Захід за участі нашого партнера було проведено для студентів Університету державної фіскальної служби України за підтримки Growford Institute.
Микола Мішин ознайомив слухачів із Процедурою взаємного узгодження (МАР) за результатами ТЦ, зупинившись на таких ключових аспектах:
більшість процедур МАР розпочинаються саме за наслідками перевірок трансфертного ціноуворення; кейси стосовно ТЦ є найскладнішими та вимагають більше часу ( середній час завершених МАР за результатаим ТЦ в 2019 році склав 33 місяця проти 22 місяців щодо інших кейсів міжнародного оподаткування; в Україні компетентним органом щодо розгляду МАР згідно договору про уникнення подвійного оподаткування є Міністерство фінансів України; на сьогодні відсутні випадки звернення українських або іноземних компаній до Мінфіну стосовно початку МАР щодо ТЦ, а також випадки участі фахівців Мінфіну та ДПС у таких процедурах; для українських платників доступна процедура пропорційного коригування, яка дає можливість без процедури МАР вирішити питання подвійного оподаткування за наслідками ТЦ
Підсумовуючи свій виступ Микола зазначив, шо наразі спостерігається значне збільшення перевірок контрольованих операцій, відтак найближчим часом можна очікувати й перші кейси МАР, в яких буде брати участь Україна.
Ідеальний цифровий портрет
Якою має бути ІТ-інфраструктура сучасної консалтингової компанії? Наскільки технологічною сьогодні є ваша фірма? Які системи CRM, хмарних технологій, безпеки, бази даних, інтернет-боти, інше програмне забезпечення використовуєте у свої роботі та вважаєте ефективними для консалтингового бізнесу? Яких помилок припускаються компанії в ІТ та яким бачите їх вирішення? Коли ми побачили всі ці запитання у запиті від Українського юриста, то одразу ж надихнулися на коментар. Оскільки вважаємо себе технологічними, а за словами нашого керуючого партнера Володимира Чижикова: «IT інфраструктура має одну з ключових ролей як під час старту бізнесу, так і коли компанія вже масштабується і, відповідно, виникає потреба в систематизації накопичених даних». Також він зазначив, що «A1 Consulting інноваційна компанія. Багато процесів інтегровані на платформі Zoho One: це і CRM-система, маркетинг, управління проектами, облік. Система інтегрована із сайтом, системою телефонії, сторінками в соціальних мережах. Всі процеси та дані знаходяться в хмарі на іноземних серверах. Також значна частина документообігу компанії цифровізована. Решта – паперова, але тільки тому, що деякі партнери надають перевагу паперовим документам. Крім того, база знань компанії консолідована в онлайн-системі управління знаннями A1 Knowledge Base, розробленою спеціально для нас ІТ-компанією Codebridge Technology Inc.».
Податкова прозорість
Володимир Чижиков, керуючий партнер А1 Consulting долучився до опитування Юридичної практики в рамках рубрики Vox Populi, яке було присвячено питанню податків в Україні, та прокоментував його результати: «Результати опитування свідчать самі за себе – не потрібно нових податків, треба ефективно та, вибачте, за призначенням використовувати ті надходження, які ми маємо. Хоча, судячи зі всього, в нашій країні це тренд – постійно змінювати Податковий кодекс України. Впродовж тільки останнього року ми запровадили BEPS, Дію Сіті та гіг-контракторів, «податок на Google», податкову амністію, а ще й от-от на розгляді законопроєкт 5600, який підвищує екологічні податки (податок на повітря) та не дозволяє менеджменту компаній виїжджати за кордон за наявності податкового боргу (майже податок на вихід із дому). Тому на питання, яких податків нам бракує, відповідь очевидна – тих, які прозоро витрачаються», - зазначив Володимир.
Микола Мішин виступив під час BEPS Форуму власників іноземних компаній
Минулого тижня відбувся BEPS Форум власників іноземних компаній, організований International Advisers Association. A1 Consulting на заході представив Микола Мішин, партнер, керівник практики трансфертного ціноутворення. Останнє залишається однією з найбільш обговорюваних тем для усіх компаній, які здійснюють зовнішньоекономічні операції. Не оминули його і експерти, які брали участь у форумі. Учасники панелі «Трансфертне ціноутворення і спори з ділової мети» розглянули поточні «гарячі» питання, зокрема обґрунтування ділової мити в контрольованих операціях минулих періодів, ризики платників в операціях з виплати роялті та процентів за позиками. Не оминули увагою також перспективні новели – конструктивні дивіденди, сировинні товари, майстер-файл тощо. Микола Мішин дав експертну оцінку проєкту Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки». «З урахуванням можливих змін до ПКУ ми очікуєм набрання чинності цим порядком вже з 1 січня 2023 року. І хоч, в цілому, він містить важливі та корисні методологічні підходи, бізнес очікує фіскалізації підходів контролюючих органів під час контролю за такими товарами», - наголосив спікер.
Драконівська норма
Однією з найбільш резонансних потенційних змін до Податкового кодексу України є те, що оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів призведе до поширення податкової застави на такі неузгоджені грошові зобов'язання (нова редакція пункту. 56.15 статті. 56 Податкового кодексу (ПК) України). Це означає, що якщо сума донарахованих податків та штрафів буде перевищувати 180 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то буде призначено податкового керуючого, описано майно платника податків на суму податкового боргу і, як наслідок, платник податків не буде мати право відчуження описаного майна без згоди податкового керуючого.
Наскільки легально буде уникнути цих обмежень, скориставшись нормою Податкового кодексу, якою платнику податків дається строк у 10 календарних днів для сплати донарахованих податків і штрафів, упродовж яких він має можливість, наприклад, передати належне йому майно іншим особам?
«Щодо можливостей бізнесу «рятувати» майно від податкової застави — звісно, вони є, але в будь-якому разі це штучні контрдії, на які не кожна компанія наважиться, особливо міжнародна компанія, що працює в Україні.
По-перше, дозвіл податкової на реалізацію майна у вигляді готової продукції або запасів не буде потрібен, якщо отримані кошти від продажу йдуть на виплату заробітної плати та податків.
По-друге, податкова застава не має пріоритету перед попередніми обтяженнями, які платник може створювати штучно, наприклад, передаючи майно в заставу пов'язаній особі. Бізнес також може розділяти компанії на утримувачів активів та операційні компанії, залишаючи ризики на компаніях, де активів небагато. Можна навіть діяти більш агресивно, реалізуючи майно, нехтуючи податковою заставою, та потім судитися з податковою.
Але, незважаючи на можливість бізнесу вигадувати різні схеми, все ж таки це не ті покращення, на які очікують платники. Сама норма є драконівською, не кажучи про те, що вона суперечить положенням Конституції України та жодним чином не підвищує, а, швидше, навпаки зменшує рівень інвестиційної привабливості», - зазначив Володимир Чижиков.
Партнери A1 Consulting відзначені в Ukrainian Law Firms
Минулого тижня стали відомі результати всеукраїнського дослідження "Ukrainian Law Firms: A handbook for Foreign Clients 2021". Партнери A1 Consulting Володимир Чижиков та Микола Мішин отримали відзнаку «Лідерів галузі» в практиці трансфертного ціноутворення. Також у виданні окремо згадується про вихід на консультаційний ринок компанії A1 Consulting.
«Брудна маленька таємниця» оцінки
Всі хто в темі, знають про це. Вони або користуються цим, або закривають очі. Ніхто про це не говорить в голос, не пише в звіті про оцінку, і, тим паче, не говорить про це клієнту-замовнику оцінки чи користувачу того ж таки звіту. «Брудна білизна» всіх оцінювачів – прогнозні дані.
Існує багато способів маніпуляції оцінкою (наприклад, за допомогою ставки дисконтування або темпу зростання), але прогнозні дані це величина зовсім іншого розряду. Оцінювач звільняє себе від відповідальності перекладаючи «провину» на клієнта за надані дані, а клієнт, розуміючи, що такі дані можуть впливати на оцінку (тобто, вартість), зі свого боку, може маніпулювати пронозами.
Хороший оцінювач не повинен просто приймати такі дані, конвертувати їх у грошовий потік, продисконтувати та на цьому завершувати аналіз, він повинен провести незалежний аналіз, задати ряд запитань клієнту, отримати відповіді та, за необхідності, скоригувати прогноз.
Кожен оцінювач на власний розсуд вибирає, як цей прогноз описувати (чи не описувати взагалі) у звіті про оцінку. Однак, кращі практики говорять, що такий аналіз повинен бути проведений, а відповідна процедура закріплена у самому звіті. Нещодавно випущене Керівництво з прогнозів менеджменту та оцінки бізнесу https://bit.ly/2U4D7Bs дає чіткий алгоритм, як провести та задокументувати такий аналіз.
Як мінімум професійний оцінювач повинен зробити: • ідентифікацію, хто був відповідальний за підготовку прогнозу; • опис процесу, що був використаний для адаптації прогнозу на відповідність даним ринку; • пояснення основних припущень використаних в прогнозі, таких як: виручка, доля ринку, як прогнозована рентабельність співвідноситься з гравцями ринку; • кроки, що були проведені для перевірки доцільності використання такого прогнозу, не обмежуючись; • порівнянням прогнозних даних з бюджетом; • порівнянням прогнозних даних з історичними; • порівнянням та оцінка прогнозних даних минулого року з фактичним історичним результатом (коли прогнозні дані минулого року наявні); • аналізом прогнозу на відповідність економічним та ринковим очікування та прогнозам; • аналіз будь-яких доказів, що суперечать припущенням менеджменту чи фактам викладеним в прогнозі; • опис будь-яких коригувань зроблених в прогнозні дані, що були надані клієнтом; докази, що математична та логічна перевірка розрахунків була проведена; • перевірку послідовності. Оцінку того, чи всі показники узгоджуються між собою. Наприклад, якщо прогноз має агресивні темпи зростання та підвищену рентабельність, але також демонструє значне зменшення витрат на збут та маркетинг – це не логічно.
Податкове оновлення BEPS 2.0
Минулий тиждень закінчився історичними подіями для податкової системи всього світу. В суботу, 5 червня цього року, після років перемовин та обговорень, міністри фінансів G7 та ключових міжнародних організацій досягли згоди щодо започаткування глобальної податкової реформи, необхідність якої диктує безперервна глобалізація та діджиталізація світової економіки.
В першу чергу, реформа буде спрямована на компанії, що працюють в глобальній цифровій економіці. Їх бізнес модель через неоднорідність світового податкового простору та специфіки технологічного бізнесу, дозволяє сплачувати податки не там, де фактично здійснюється діяльність та генерується вартість, а, здебільшого, у країні реєстрації (або залишати їх у податкових «гаванях») .
Передбачається, що реформа буде складатися з двох ключових компонентів – «Pillar One» та «Pillar Two».
Так, в межах «Pillar One» найбільш великі та прибуткові транснаціональні корпорації повинні будуть сплачувати податок не тільки у країнах, де вони зареєстровані і мають головний офіс, а й в країнах, де вони фактично здійснюють свою діяльність та генерують вартість. Правила застосовуватимуться до міжнародних компаній, що мають рентабельність на рівні принаймні 10%. При цьому, 20% будь-якого додаткового прибутку, що буде призводити до збільшення показника рентабельності, має бути перерозподілено та оподатковано в тих країнах, де такі компанії фактично здійснюють свою діяльність.
У свою чергу, в межах «Pillar Two» встановлюється мінімальна ставка корпоративного податку для транснаціональних корпорацій на рівні 15%, що має запобігти «перетіканню» прибутку в офшорні юрисдикції та зупинити податкові «перегони» між країнами.
Наступним кроком впровадження нових світових податкових стандартів має стати їх підтримка під час зустрічі міністрів фінансів G20 та керівників центральних банків у липні цього року. І як ми розуміємо, з урахуванням узгодженої позиції Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції, Японії, ЄС (Єврогрупи) та ОЕСР, це фактично неминуче.
Король Попмузики перемагає податкову службу в судовому спорі
Скільки на вашу думку коштує образ (або візуально подібний образ) Короля Попмузики, який досі залишається найбагатшою мертвою знаменитістю за даними Forbes https://bit.ly/3hSUYoA , і який посідає 69 сходинку списку найпопулярніші виконавців всіх часів на Spotify https://bit.ly/3p2Fa4p?
Все почалося після смерті Майкла Джексона та сплати податку на передачу майна у спадок (estate tax). Спадкоємці винайняли оцінювача який оцінив все в величезні 2 105 доларів США, які і були відображені в податковій звітності. Податкова не погодилася і зробила свою оцінку, за якою вартість вийшла 434 млн доларів США. Перед судом постала нелегка задача – грати за «зеро» чи «йти на підвищення», але вони не розгубилися і запросили альтернативних експертів, які порахували свою вартість. Оцінювач спадкоємців та податкова внесли правки в попередні розрахунки представивши ще по одному альтернативному варіанту. Загалом було проведено 5 альтернативних оцінок, але різниця між оцінкою експертів податкових органів та судовим експертом склала 430 млн доларів США. І все через включення непередбачених вигід.
Іншими словами, на момент смерті Джексона, і в його руках, ці нематеріальні активи коштували набагато менше, ніж те, в що їх «перетворили» ефективні менеджери після його смерті.
І в якості фіналу: вартість склала – 4,1 млн доларів США (було б ефектно, якби суддя оголошував її роблячи місячну ходу) 🎸
Детальніше повний текст рішення на 271 сторінці для поціновувачів https://bit.ly/3fPc582
Аналітику підготувала Анна Чеботарьова, керівниця практики оцінки та активів А1 Consulting
ООН оновило керівництво з трансфертного ціноутворення
Керівництва Організації Об'єднаних Націй (ООН) з трансфертного ціноутворення для країн, що розвиваються.
Керівництво, на відміну від Настанов ОЕСР, містить більш прикладний характер саме для країн, що розвиваються, та в яких працюють дочірні компанії транснаціональних корпорацій.
Нова редакція Керівництва, як і раніше, складається із чотирьох частин, проте порядок та суть викладеного матеріалу зазнали деяких змін.
Частина А містить огляд транснаціональних компаній, особливості їх функціонування, а також управління процесами трансфертного ціноутворення в межах таких структур.
Частина B наводить опис концепції принципу «витягнутої руки», аналізу зіставності, методів трансфертного ціноутворення та рекомендації щодо політик ціноутворення для окремих видів операцій та договорів. У Частину В Керівництва автори додали новий розділ для фінансових операцій. Розділ містить інформацію про типові внутрішньогрупові фінансові операції, вплив податкових режимів країн на фінансові рішення транснаціональних компаній та методологію аналізу відповідності умов фінансових операцій принципу «витягнутої руки». Частина В також була доповнена положеннями щодо функцій централізованих закупівель та оновленими рекомендаціями для застосування методу розподілу прибутку та аналізу зіставності.
Частина С стосується впровадження правил трансфертного ціноутворення в країнах, що розвиваються.
Частина D містить опис практики застосування правил трансфертного ціноутворення в окремих країнах, зокрема Бразилії, Китаї, Мексиці, ПАР, Кенії та Індії.
Слід зазначити, що Україна є членом ООН, тому використання Керівництва під час обґрунтування трансферного ціноутворення може позитивно сприйматись як податковими органами, так і судами.
П'ять в одному: зовнішньоекономічна транзакція в перехресті прицілу податкової
Коли ви здійснюєте зовнішньоекономічну діяльність, то крім комерційного прорахунку очікуваної вигоди варто завжди аналізувати та оцінювати її податкові наслідки.
Світовий тренд податкової прозорості та Закон № 466 стимулюють додаткову увагу до операцій з нерезидентами для уникнення незапланованих податкових витрат.
Ділова мета, бенефіціарний власник, трансфертне ціноутворення , «приховані дивіденди», тест основної мети, постійне представництво – ці та багато інших податкових термінів можуть легко перетворитись на «пастку» для вдалої бізнес-транзакції.
За інформацією Державної податкової служби України, протягом 2020 року до компетентних органів інших держав було направлено 332 спеціальні запити, з них:
150 – з питань трансфертного ціноутворення; 182 – з питань доходів нерезидентів.
Варто очікувати, що після опрацювання відповідей, вже безпосередньо українські платники податків отримують запити на подання інформації, документації з ТЦ, будуть включені до плану-графіку та/або у них розпочнуться перевірки з питань дотримання «витягнутої руки».
Важливо враховувати, що будь-яку інформацію, яку компанія надає на запит контролюючого органу, зокрема щодо ТЦ, податківці можуть використати для аналізу та перевірки дотримання інших вимог законодавства, прямо не пов'язані з предметом запиту.
Варто пам'ятати, що ваше розгорнуте надійне обґрунтування щодо функціонального профілю контрагента, ланцюгу створення вартості у контрольованої операції може бути використано контролюючим органом для донарахування податкових зобов'язань за іншою нормою Податкового кодексу України (наприклад, заборона застосування пільги за міжнародним договором через непроходження тесту основої мети) та навпаки.
Україна перша країна в світі з легітимним паспортом у смартфоні
Останнім часом діяльність Мінцифри стимулює бурхливі обговорення. Але сьогоднішній кейс, напевно, є не просто темою для палких дискусій, а, як запевняє Михайло Федоров (Міністр цифрової трансформації України), «історичною подією».
30 березня 2021 р. Верховною Радою України було прийнято Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Як результат, з моменту набрання законом чинності, е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон (ті самі, що відображаються у додатку «Дія») набирають аналогічну до фізичних паспортів юридичну силу й можуть бути пред'явлені замість та без додаткового пред'явлення паперових версій.
Консультанти А1 Consulting найбільше оцінили можливість використання електронних копій документів, шляхом сканування QR-коду у додатку «Дія», замість горезвісних скан-копій. Нарешті «ера папірців» у банках та державних установах добігає свого логічного кінця. За словами Мінцифри, прийняття закону № 4355 робить Україну першою країною, у якій е-паспорти мають таку саму юридичну силу, як й паперові.
Проте необхідно додати й дещо об'єктивізму в цю оду е-паспортам. Е-паспорт не дає можливості:
🔺 перетинати державний кордон України, крім випадків необхідності підтвердження особи громадянина України при в'їзді в Україну;
🔺 в'їжджати на тимчасово окуповану територію України та виїжджати з неї;
🔺 в'їжджати, перебувати, проживати або пересуватись у межах прикордонної смуги, виходу у територіальне море та внутрішні води України.
Таким чином, якщо е-паспорт майже повною мірою зберігає функціонал свого паперового «брата», то е-паспорт для виїзду за кордон є лише підтвердженням особи громадянина України, та не виконує ряду ключових функцій фізичного аналогу. Отже, не кваптеся викидати паперові паспорти, вони ще стануть вам у нагоді.
Проте, не зважаючи на ряд обмежень, прийняття закону № 4355, це дійсно важлива подія для України, яка впевнено рухає нас в бік цифрової трансформації та, одночасно, посилює роль кібербезпеки.
Дмитро Носенко, старший консультант А1Consulting
За 2020 рік про трансфертне ціноутворення компанії будуть звітувати за новою формою
19 березня набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 р. № 841, яким викладено у новій редакції форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.
Відтак, платники податків, що здійснювали протягом 2020 року контрольовані операції мають подати до 1 жовня 2021 року відповідний звіт вже за новою формою.
Крім технічних змін, найбільш суттєвими є необхідність інформувати податкові органи щодо джерел інформації, використаних платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
Також передбачені окремі коди для методу та джерел інформації у разі прийняття Мінфіном окремих порядків для контролю за сировинними товарами.
На думку партнера, керівника практики трансфертного ціноутворення компанії А1 Consulting Миколи Мішина, необхідність додатково зазначати всі джерела інформації, які використані компанією під час контролю за ТЦ вже на момент подання звіту про контрольовані операції буде вимагати більш ретельно підходити до його заповнення та фактично здійснювати аналіз відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» до цього моменту.