Всі хто в темі, знають про це. Вони або користуються цим, або закривають очі. Ніхто про це не говорить в голос, не пише в звіті про оцінку, і, тим паче, не говорить про це клієнту-замовнику оцінки чи користувачу того ж таки звіту. «Брудна білизна» всіх оцінювачів – прогнозні дані.

Існує багато способів маніпуляції оцінкою (наприклад, за допомогою ставки дисконтування або темпу зростання), але прогнозні дані це величина зовсім іншого розряду. Оцінювач звільняє себе від відповідальності перекладаючи «провину» на клієнта за надані дані, а клієнт, розуміючи, що такі дані можуть впливати на оцінку (тобто, вартість), зі свого боку, може маніпулювати пронозами.

Хороший оцінювач не повинен просто приймати такі дані, конвертувати їх у грошовий потік, продисконтувати та на цьому завершувати аналіз, він повинен провести незалежний аналіз, задати ряд запитань клієнту, отримати відповіді та, за необхідності, скоригувати прогноз.

Кожен оцінювач на власний розсуд вибирає, як цей прогноз описувати (чи не описувати взагалі) у звіті про оцінку. Однак, кращі практики говорять, що такий аналіз повинен бути проведений, а відповідна процедура закріплена у самому звіті. Нещодавно випущене Керівництво з прогнозів менеджменту та оцінки бізнесу https://bit.ly/2U4D7Bs дає чіткий алгоритм, як провести та задокументувати такий аналіз.

Як мінімум професійний оцінювач повинен зробити:
• ідентифікацію, хто був відповідальний за підготовку прогнозу;
• опис процесу, що був використаний для адаптації прогнозу на відповідність даним ринку;
• пояснення основних припущень використаних в прогнозі, таких як: виручка, доля ринку, як прогнозована рентабельність співвідноситься з гравцями ринку;
• кроки, що були проведені для перевірки доцільності використання такого прогнозу, не обмежуючись;
• порівнянням прогнозних даних з бюджетом;
• порівнянням прогнозних даних з історичними;
• порівнянням та оцінка прогнозних даних минулого року з фактичним історичним результатом (коли прогнозні дані минулого року наявні);
• аналізом прогнозу на відповідність економічним та ринковим очікування та прогнозам;
• аналіз будь-яких доказів, що суперечать припущенням менеджменту чи фактам викладеним в прогнозі;
• опис будь-яких коригувань зроблених в прогнозні дані, що були надані клієнтом;
докази, що математична та логічна перевірка розрахунків була проведена;
• перевірку послідовності. Оцінку того, чи всі показники узгоджуються між собою. Наприклад, якщо прогноз має агресивні темпи зростання та підвищену рентабельність, але також демонструє значне зменшення витрат на збут та маркетинг – це не логічно.

Минулий тиждень закінчився історичними подіями для податкової системи всього світу. В суботу, 5 червня цього року, після років перемовин та обговорень, міністри фінансів G7 та ключових міжнародних організацій досягли згоди щодо започаткування глобальної податкової реформи, необхідність якої диктує безперервна глобалізація та діджиталізація світової економіки.

В першу чергу, реформа буде спрямована на компанії, що працюють в глобальній цифровій економіці. Їх бізнес модель через неоднорідність світового податкового простору та специфіки технологічного бізнесу, дозволяє сплачувати податки не там, де фактично здійснюється діяльність та генерується вартість, а, здебільшого, у країні реєстрації (або залишати їх у податкових «гаванях») .

Передбачається, що реформа буде складатися з двох ключових компонентів – «Pillar One» та «Pillar Two».

Так, в межах «Pillar One» найбільш великі та прибуткові транснаціональні корпорації повинні будуть сплачувати податок не тільки у країнах, де вони зареєстровані і мають головний офіс, а й в країнах, де вони фактично здійснюють свою діяльність та генерують вартість. Правила застосовуватимуться до міжнародних компаній, що мають рентабельність на рівні принаймні 10%. При цьому, 20% будь-якого додаткового прибутку, що буде призводити до збільшення показника рентабельності, має бути перерозподілено та оподатковано в тих країнах, де такі компанії фактично здійснюють свою діяльність.

У свою чергу, в межах «Pillar Two» встановлюється мінімальна ставка корпоративного податку для транснаціональних корпорацій на рівні 15%, що має запобігти «перетіканню» прибутку в офшорні юрисдикції та зупинити податкові «перегони» між країнами.

Наступним кроком впровадження нових світових податкових стандартів має стати їх підтримка під час зустрічі міністрів фінансів G20 та керівників центральних банків у липні цього року. І як ми розуміємо, з урахуванням узгодженої позиції Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції, Японії, ЄС (Єврогрупи) та ОЕСР, це фактично неминуче.

Скільки на вашу думку коштує образ (або візуально подібний образ) Короля Попмузики, який досі залишається найбагатшою мертвою знаменитістю за даними Forbes https://bit.ly/3hSUYoA , і який посідає 69 сходинку списку найпопулярніші виконавців всіх часів на Spotify https://bit.ly/3p2Fa4p?

Все почалося після смерті Майкла Джексона та сплати податку на передачу майна у спадок (estate tax). Спадкоємці винайняли оцінювача який оцінив все в величезні 2 105 доларів США, які і були відображені в податковій звітності. Податкова не погодилася і зробила свою оцінку, за якою вартість вийшла 434 млн доларів США. Перед судом постала нелегка задача – грати за «зеро» чи «йти на підвищення», але вони не розгубилися і запросили альтернативних експертів, які порахували свою вартість. Оцінювач спадкоємців та податкова внесли правки в попередні розрахунки представивши ще по одному альтернативному варіанту. Загалом було проведено 5 альтернативних оцінок, але різниця між оцінкою експертів податкових органів та судовим експертом склала 430 млн доларів США. І все через включення непередбачених вигід.

Іншими словами, на момент смерті Джексона, і в його руках, ці нематеріальні активи коштували набагато менше, ніж те, в що їх «перетворили» ефективні менеджери після його смерті.

І в якості фіналу: вартість склала – 4,1 млн доларів США (було б ефектно, якби суддя оголошував її роблячи місячну ходу) 🎸

Детальніше повний текст рішення на 271 сторінці для поціновувачів https://bit.ly/3fPc582

Аналітику підготувала Анна Чеботарьова, керівниця практики оцінки та активів А1 Consulting

27 квітня 2021 року опубліковано нову редакцію https://bit.ly/3nX0Myc

Керівництва Організації Об'єднаних Націй (ООН) з трансфертного ціноутворення для країн, що розвиваються.

Керівництво, на відміну від Настанов ОЕСР, містить більш прикладний характер саме для країн, що розвиваються, та в яких працюють дочірні компанії транснаціональних корпорацій.

Нова редакція Керівництва, як і раніше, складається із чотирьох частин, проте порядок та суть викладеного матеріалу зазнали деяких змін.

Частина А містить огляд транснаціональних компаній, особливості їх функціонування, а також управління процесами трансфертного ціноутворення в межах таких структур.

Частина B наводить опис концепції принципу «витягнутої руки», аналізу зіставності, методів трансфертного ціноутворення та рекомендації щодо політик ціноутворення для окремих видів операцій та договорів. У Частину В Керівництва автори додали новий розділ для фінансових операцій. Розділ містить інформацію про типові внутрішньогрупові фінансові операції, вплив податкових режимів країн на фінансові рішення транснаціональних компаній та методологію аналізу відповідності умов фінансових операцій принципу «витягнутої руки». Частина В також була доповнена положеннями щодо функцій централізованих закупівель та оновленими рекомендаціями для застосування методу розподілу прибутку та аналізу зіставності.

Частина С стосується впровадження правил трансфертного ціноутворення в країнах, що розвиваються.

Частина D містить опис практики застосування правил трансфертного ціноутворення в окремих країнах, зокрема Бразилії, Китаї, Мексиці, ПАР, Кенії та Індії.

Слід зазначити, що Україна є членом ООН, тому використання Керівництва під час обґрунтування трансферного ціноутворення може позитивно сприйматись як податковими органами, так і судами.

Коли ви здійснюєте зовнішньоекономічну діяльність, то крім комерційного прорахунку очікуваної вигоди варто завжди аналізувати та оцінювати її податкові наслідки.

Світовий тренд податкової прозорості та Закон № 466 стимулюють додаткову увагу до операцій з нерезидентами для уникнення незапланованих податкових витрат.

Ділова мета, бенефіціарний власник, трансфертне ціноутворення , «приховані дивіденди», тест основної мети, постійне представництво – ці та багато інших податкових термінів можуть легко перетворитись на «пастку» для вдалої бізнес-транзакції.

За інформацією Державної податкової служби України, протягом 2020 року до компетентних органів інших держав було направлено 332 спеціальні запити, з них:

150 – з питань трансфертного ціноутворення;
182 – з питань доходів нерезидентів.

Варто очікувати, що після опрацювання відповідей, вже безпосередньо українські платники податків отримують запити на подання інформації, документації з ТЦ, будуть включені до плану-графіку та/або у них розпочнуться перевірки з питань дотримання «витягнутої руки».

Важливо враховувати, що будь-яку інформацію, яку компанія надає на запит контролюючого органу, зокрема щодо ТЦ, податківці можуть використати для аналізу та перевірки дотримання інших вимог законодавства, прямо не пов'язані з предметом запиту.

Варто пам'ятати, що ваше розгорнуте надійне обґрунтування щодо функціонального профілю контрагента, ланцюгу створення вартості у контрольованої операції може бути використано контролюючим органом для донарахування податкових зобов'язань за іншою нормою Податкового кодексу України (наприклад, заборона застосування пільги за міжнародним договором через непроходження тесту основої мети) та навпаки.

Останнім часом діяльність Мінцифри стимулює бурхливі обговорення. Але сьогоднішній кейс, напевно, є не просто темою для палких дискусій, а, як запевняє Михайло Федоров (Міністр цифрової трансформації України), «історичною подією».

30 березня 2021 р. Верховною Радою України було прийнято Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Як результат, з моменту набрання законом чинності, е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон (ті самі, що відображаються у додатку «Дія») набирають аналогічну до фізичних паспортів юридичну силу й можуть бути пред'явлені замість та без додаткового пред'явлення паперових версій.

Консультанти А1 Consulting найбільше оцінили можливість використання електронних копій документів, шляхом сканування QR-коду у додатку «Дія», замість горезвісних скан-копій. Нарешті «ера папірців» у банках та державних установах добігає свого логічного кінця. За словами Мінцифри, прийняття закону № 4355 робить Україну першою країною, у якій е-паспорти мають таку саму юридичну силу, як й паперові.

Проте необхідно додати й дещо об'єктивізму в цю оду е-паспортам. Е-паспорт не дає можливості:

🔺 перетинати державний кордон України, крім випадків необхідності підтвердження особи громадянина України при в'їзді в Україну;

🔺 в'їжджати на тимчасово окуповану територію України та виїжджати з неї;

🔺 в'їжджати, перебувати, проживати або пересуватись у межах прикордонної смуги, виходу у територіальне море та внутрішні води України.

Таким чином, якщо е-паспорт майже повною мірою зберігає функціонал свого паперового «брата», то е-паспорт для виїзду за кордон є лише підтвердженням особи громадянина України, та не виконує ряду ключових функцій фізичного аналогу. Отже, не кваптеся викидати паперові паспорти, вони ще стануть вам у нагоді.

Проте, не зважаючи на ряд обмежень, прийняття закону № 4355, це дійсно важлива подія для України, яка впевнено рухає нас в бік цифрової трансформації та, одночасно, посилює роль кібербезпеки.

Дмитро Носенко, старший консультант А1 Consulting

19 березня набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 р. № 841, яким викладено у новій редакції форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.

Відтак, платники податків, що здійснювали протягом 2020 року контрольовані операції мають подати до 1 жовня 2021 року відповідний звіт вже за новою формою.

Крім технічних змін, найбільш суттєвими є необхідність інформувати податкові органи щодо джерел інформації, використаних платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Також передбачені окремі коди для методу та джерел інформації у разі прийняття Мінфіном окремих порядків для контролю за сировинними товарами.

На думку партнера, керівника практики трансфертного ціноутворення компанії А1 Consulting Миколи Мішина, необхідність додатково зазначати всі джерела інформації, які використані компанією під час контролю за ТЦ вже на момент подання звіту про контрольовані операції буде вимагати більш ретельно підходити до його заповнення та фактично здійснювати аналіз відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» до цього моменту.