Новини

Бенефіціарний власник доходу: що входить у це поняття, хто має розкривати своїх бенефеціарів? Чи можливо цього уникнути?

Передусім треба розрізняти поняття кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (КБВ) та бенефіціарного (фактичного) власника (отримувача) доходу. КБВ — це, що важливо, фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. КБВ не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародних договорів України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа (як правило, юридична), що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

Що стосується КБВ, 8 жовтня 2021 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи». Відповідно до Закону строк подання відомостей про структуру власності та підтверджуючих документів для розкриття інформації про КБВ українських компаній перенесено з 11 жовтня 2021 року на 11 липня 2022 року. Це, напевно, головна новина про КБВ останнім часом.

Щодо бенефіціарного власника доходу, то основні зміни відбулися ще у 2020 році, коли вже славнозвісним Законом України № 466 були внесені зміни до цього поняття до Податкового кодексу України. Основною зміною є обмеження на отримання податкових пільг, передбачених міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до нових правил, звільнення від оподаткування та застосування пониженої податкової ставки, передбачені міжнародним договором, не надаються, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було отримання таких переваг. Такий підхід на практиці називають «тестом основної мети», який походить з відповідних норм Модельної конвенції ОЕСР та плану боротьби з BEPS. Крім того, Закон України № 466 розширив критерії бенефіціарного власника доходу, яким відтепер не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:

не має достатньо повноважень або не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом;
отриманий дохід або переважна його частина передається на користь іншої особи, незалежно від способу оформлення такої передачі;
не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі;
не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов'язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв'язку із здійсненням операції з такої передачі.

Фактично зазначені вище критерії стали легалізованою інтерпретацією концепції «економічної присутності» (substance), яка широко застосовувалась у практиці податкових перевірок та судовій практиці для аналізу бенефіціарності отримувача доходу.

Результати онлайн тренінгу «Міжнародна співпраця податкових органів: крок 14 Плану дій BEPS, ТЦ»

Оскільки ми активно розвиваємо корпоративну соціальну відповідальність, і прагнемо робити свій внесок у виховання професійних консультантів, 8 жовтня Микола Мішин взяв участь в онлайн тренінгу «Міжнародна співпраця податкових органів: крок 14 Плану дій BEPS, ТЦ». Захід за участі нашого партнера було проведено для студентів Університету державної фіскальної служби України за підтримки Growford Institute.

Микола Мішин ознайомив слухачів із Процедурою взаємного узгодження (МАР) за результатами ТЦ, зупинившись на таких ключових аспектах:

більшість процедур МАР розпочинаються саме за наслідками перевірок трансфертного ціноуворення;
кейси стосовно ТЦ є найскладнішими та вимагають більше часу ( середній час завершених МАР за результатаим ТЦ в 2019 році склав 33 місяця проти 22 місяців щодо інших кейсів міжнародного оподаткування;
в Україні компетентним органом щодо розгляду МАР згідно договору про уникнення подвійного оподаткування є Міністерство фінансів України;
на сьогодні відсутні випадки звернення українських або іноземних компаній до Мінфіну стосовно початку МАР щодо ТЦ, а також випадки участі фахівців Мінфіну та ДПС у таких процедурах;
для українських платників доступна процедура пропорційного коригування, яка дає можливість без процедури МАР вирішити питання подвійного оподаткування за наслідками ТЦ

Підсумовуючи свій виступ Микола зазначив, шо наразі спостерігається значне збільшення перевірок контрольованих операцій, відтак найближчим часом можна очікувати й перші кейси МАР, в яких буде брати участь Україна.

Ідеальний цифровий портрет

Якою має бути ІТ-інфраструктура сучасної консалтингової компанії? Наскільки технологічною сьогодні є ваша фірма? Які системи CRM, хмарних технологій, безпеки, бази даних, інтернет-боти, інше програмне забезпечення використовуєте у свої роботі та вважаєте ефективними для консалтингового бізнесу? Яких помилок припускаються компанії в ІТ та яким бачите їх вирішення?
Коли ми побачили всі ці запитання у запиті від Українського юриста, то одразу ж надихнулися на коментар. Оскільки вважаємо себе технологічними, а за словами нашого керуючого партнера Володимира Чижикова: «IT інфраструктура має одну з ключових ролей як під час старту бізнесу, так і коли компанія вже масштабується і, відповідно, виникає потреба в систематизації накопичених даних».
Також він зазначив, що «A1 Consulting інноваційна компанія. Багато процесів інтегровані на платформі Zoho One: це і CRM-система, маркетинг, управління проектами, облік. Система інтегрована із сайтом, системою телефонії, сторінками в соціальних мережах. Всі процеси та дані знаходяться в хмарі на іноземних серверах.
Також значна частина документообігу компанії цифровізована. Решта – паперова, але тільки тому, що деякі партнери надають перевагу паперовим документам. Крім того, база знань компанії консолідована в онлайн-системі управління знаннями A1 Knowledge Base, розробленою спеціально для нас ІТ-компанією Codebridge Technology Inc.».

Податкова прозорість

Володимир Чижиков, керуючий партнер А1 Consulting долучився до опитування Юридичної практики в рамках рубрики Vox Populi, яке було присвячено питанню податків в Україні, та прокоментував його результати:
«Результати опитування свідчать самі за себе – не потрібно нових податків, треба ефективно та, вибачте, за призначенням використовувати ті надходження, які ми маємо. Хоча, судячи зі всього, в нашій країні це тренд – постійно змінювати Податковий кодекс України. Впродовж тільки останнього року ми запровадили BEPS, Дію Сіті та гіг-контракторів, «податок на Google», податкову амністію, а ще й от-от на розгляді законопроєкт 5600, який підвищує екологічні податки (податок на повітря) та не дозволяє менеджменту компаній виїжджати за кордон за наявності податкового боргу (майже податок на вихід із дому). Тому на питання, яких податків нам бракує, відповідь очевидна – тих, які прозоро витрачаються», - зазначив Володимир.

Микола Мішин виступив під час BEPS Форуму власників іноземних компаній

Минулого тижня відбувся BEPS Форум власників іноземних компаній, організований International Advisers Association.
A1 Consulting на заході представив Микола Мішин, партнер, керівник практики трансфертного ціноутворення.
Останнє залишається однією з найбільш обговорюваних тем для усіх компаній, які здійснюють зовнішньоекономічні операції. Не оминули його і експерти, які брали участь у форумі.
Учасники панелі «Трансфертне ціноутворення і спори з ділової мети» розглянули поточні «гарячі» питання, зокрема обґрунтування ділової мити в контрольованих операціях минулих періодів, ризики платників в операціях з виплати роялті та процентів за позиками.
Не оминули увагою також перспективні новели – конструктивні дивіденди, сировинні товари, майстер-файл тощо.
Микола Мішин дав експертну оцінку проєкту Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки». «З урахуванням можливих змін до ПКУ ми очікуєм набрання чинності цим порядком вже з 1 січня 2023 року. І хоч, в цілому, він містить важливі та корисні методологічні підходи, бізнес очікує фіскалізації підходів контролюючих органів під час контролю за такими товарами», - наголосив спікер.

Драконівська норма

Однією з найбільш резонансних потенційних змін до Податкового кодексу України є те, що оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів призведе до поширення податкової застави на такі неузгоджені грошові зобов'язання (нова редакція пункту. 56.15 статті. 56 Податкового кодексу (ПК) України). Це означає, що якщо сума донарахованих податків та штрафів буде перевищувати 180 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то буде призначено податкового керуючого, описано майно платника податків на суму податкового боргу і, як наслідок, платник податків не буде мати право відчуження описаного майна без згоди податкового керуючого.

Наскільки легально буде уникнути цих обмежень, скориставшись нормою Податкового кодексу, якою платнику податків дається строк у 10 календарних днів для сплати донарахованих податків і штрафів, упродовж яких він має можливість, наприклад, передати належне йому майно іншим особам?

«Щодо можливостей бізнесу «рятувати» майно від податкової застави — звісно, вони є, але в будь-якому разі це штучні контрдії, на які не кожна компанія наважиться, особливо міжнародна компанія, що працює в Україні.

По-перше, дозвіл податкової на реалізацію майна у вигляді готової продукції або запасів не буде потрібен, якщо отримані кошти від продажу йдуть на виплату заробітної плати та податків.

По-друге, податкова застава не має пріоритету перед попередніми обтяженнями, які платник може створювати штучно, наприклад, передаючи майно в заставу пов'язаній особі. Бізнес також може розділяти компанії на утримувачів активів та операційні компанії, залишаючи ризики на компаніях, де активів небагато. Можна навіть діяти більш агресивно, реалізуючи майно, нехтуючи податковою заставою, та потім судитися з податковою.

Але, незважаючи на можливість бізнесу вигадувати різні схеми, все ж таки це не ті покращення, на які очікують платники. Сама норма є драконівською, не кажучи про те, що вона суперечить положенням Конституції України та жодним чином не підвищує, а, швидше, навпаки зменшує рівень інвестиційної привабливості», - зазначив Володимир Чижиков.

Партнери A1 Consulting відзначені в Ukrainian Law Firms

Минулого тижня стали відомі результати всеукраїнського дослідження "Ukrainian Law Firms: A handbook for Foreign Clients 2021".
Партнери A1 Consulting Володимир Чижиков та Микола Мішин отримали відзнаку «Лідерів галузі» в практиці трансфертного ціноутворення.
Також у виданні окремо згадується про вихід на консультаційний ринок компанії A1 Consulting.

«Брудна маленька таємниця» оцінки

Всі хто в темі, знають про це. Вони або користуються цим, або закривають очі. Ніхто про це не говорить в голос, не пише в звіті про оцінку, і, тим паче, не говорить про це клієнту-замовнику оцінки чи користувачу того ж таки звіту. «Брудна білизна» всіх оцінювачів – прогнозні дані.

Існує багато способів маніпуляції оцінкою (наприклад, за допомогою ставки дисконтування або темпу зростання), але прогнозні дані це величина зовсім іншого розряду. Оцінювач звільняє себе від відповідальності перекладаючи «провину» на клієнта за надані дані, а клієнт, розуміючи, що такі дані можуть впливати на оцінку (тобто, вартість), зі свого боку, може маніпулювати пронозами.

Хороший оцінювач не повинен просто приймати такі дані, конвертувати їх у грошовий потік, продисконтувати та на цьому завершувати аналіз, він повинен провести незалежний аналіз, задати ряд запитань клієнту, отримати відповіді та, за необхідності, скоригувати прогноз.

Кожен оцінювач на власний розсуд вибирає, як цей прогноз описувати (чи не описувати взагалі) у звіті про оцінку. Однак, кращі практики говорять, що такий аналіз повинен бути проведений, а відповідна процедура закріплена у самому звіті. Нещодавно випущене Керівництво з прогнозів менеджменту та оцінки бізнесу https://bit.ly/2U4D7Bs дає чіткий алгоритм, як провести та задокументувати такий аналіз.

Як мінімум професійний оцінювач повинен зробити:
• ідентифікацію, хто був відповідальний за підготовку прогнозу;
• опис процесу, що був використаний для адаптації прогнозу на відповідність даним ринку;
• пояснення основних припущень використаних в прогнозі, таких як: виручка, доля ринку, як прогнозована рентабельність співвідноситься з гравцями ринку;
• кроки, що були проведені для перевірки доцільності використання такого прогнозу, не обмежуючись;
• порівнянням прогнозних даних з бюджетом;
• порівнянням прогнозних даних з історичними;
• порівнянням та оцінка прогнозних даних минулого року з фактичним історичним результатом (коли прогнозні дані минулого року наявні);
• аналізом прогнозу на відповідність економічним та ринковим очікування та прогнозам;
• аналіз будь-яких доказів, що суперечать припущенням менеджменту чи фактам викладеним в прогнозі;
• опис будь-яких коригувань зроблених в прогнозні дані, що були надані клієнтом;
докази, що математична та логічна перевірка розрахунків була проведена;
• перевірку послідовності. Оцінку того, чи всі показники узгоджуються між собою. Наприклад, якщо прогноз має агресивні темпи зростання та підвищену рентабельність, але також демонструє значне зменшення витрат на збут та маркетинг – це не логічно.

Податкове оновлення BEPS 2.0

Минулий тиждень закінчився історичними подіями для податкової системи всього світу. В суботу, 5 червня цього року, після років перемовин та обговорень, міністри фінансів G7 та ключових міжнародних організацій досягли згоди щодо започаткування глобальної податкової реформи, необхідність якої диктує безперервна глобалізація та діджиталізація світової економіки.

В першу чергу, реформа буде спрямована на компанії, що працюють в глобальній цифровій економіці. Їх бізнес модель через неоднорідність світового податкового простору та специфіки технологічного бізнесу, дозволяє сплачувати податки не там, де фактично здійснюється діяльність та генерується вартість, а, здебільшого, у країні реєстрації (або залишати їх у податкових «гаванях») .

Передбачається, що реформа буде складатися з двох ключових компонентів – «Pillar One» та «Pillar Two».

Так, в межах «Pillar One» найбільш великі та прибуткові транснаціональні корпорації повинні будуть сплачувати податок не тільки у країнах, де вони зареєстровані і мають головний офіс, а й в країнах, де вони фактично здійснюють свою діяльність та генерують вартість. Правила застосовуватимуться до міжнародних компаній, що мають рентабельність на рівні принаймні 10%. При цьому, 20% будь-якого додаткового прибутку, що буде призводити до збільшення показника рентабельності, має бути перерозподілено та оподатковано в тих країнах, де такі компанії фактично здійснюють свою діяльність.

У свою чергу, в межах «Pillar Two» встановлюється мінімальна ставка корпоративного податку для транснаціональних корпорацій на рівні 15%, що має запобігти «перетіканню» прибутку в офшорні юрисдикції та зупинити податкові «перегони» між країнами.

Наступним кроком впровадження нових світових податкових стандартів має стати їх підтримка під час зустрічі міністрів фінансів G20 та керівників центральних банків у липні цього року. І як ми розуміємо, з урахуванням узгодженої позиції Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції, Японії, ЄС (Єврогрупи) та ОЕСР, це фактично неминуче.

Король Попмузики перемагає податкову службу в судовому спорі

Скільки на вашу думку коштує образ (або візуально подібний образ) Короля Попмузики, який досі залишається найбагатшою мертвою знаменитістю за даними Forbes https://bit.ly/3hSUYoA , і який посідає 69 сходинку списку найпопулярніші виконавців всіх часів на Spotify https://bit.ly/3p2Fa4p?

Все почалося після смерті Майкла Джексона та сплати податку на передачу майна у спадок (estate tax). Спадкоємці винайняли оцінювача який оцінив все в величезні 2 105 доларів США, які і були відображені в податковій звітності. Податкова не погодилася і зробила свою оцінку, за якою вартість вийшла 434 млн доларів США. Перед судом постала нелегка задача – грати за «зеро» чи «йти на підвищення», але вони не розгубилися і запросили альтернативних експертів, які порахували свою вартість. Оцінювач спадкоємців та податкова внесли правки в попередні розрахунки представивши ще по одному альтернативному варіанту. Загалом було проведено 5 альтернативних оцінок, але різниця між оцінкою експертів податкових органів та судовим експертом склала 430 млн доларів США. І все через включення непередбачених вигід.

Іншими словами, на момент смерті Джексона, і в його руках, ці нематеріальні активи коштували набагато менше, ніж те, в що їх «перетворили» ефективні менеджери після його смерті.

І в якості фіналу: вартість склала – 4,1 млн доларів США (було б ефектно, якби суддя оголошував її роблячи місячну ходу) 🎸

Детальніше повний текст рішення на 271 сторінці для поціновувачів https://bit.ly/3fPc582

Аналітику підготувала Анна Чеботарьова, керівниця практики оцінки та активів А1 Consulting

ООН оновило керівництво з трансфертного ціноутворення

27 квітня 2021 року опубліковано нову редакцію https://bit.ly/3nX0Myc

Керівництва Організації Об'єднаних Націй (ООН) з трансфертного ціноутворення для країн, що розвиваються.

Керівництво, на відміну від Настанов ОЕСР, містить більш прикладний характер саме для країн, що розвиваються, та в яких працюють дочірні компанії транснаціональних корпорацій.

Нова редакція Керівництва, як і раніше, складається із чотирьох частин, проте порядок та суть викладеного матеріалу зазнали деяких змін.

Частина А містить огляд транснаціональних компаній, особливості їх функціонування, а також управління процесами трансфертного ціноутворення в межах таких структур.

Частина B наводить опис концепції принципу «витягнутої руки», аналізу зіставності, методів трансфертного ціноутворення та рекомендації щодо політик ціноутворення для окремих видів операцій та договорів. У Частину В Керівництва автори додали новий розділ для фінансових операцій. Розділ містить інформацію про типові внутрішньогрупові фінансові операції, вплив податкових режимів країн на фінансові рішення транснаціональних компаній та методологію аналізу відповідності умов фінансових операцій принципу «витягнутої руки». Частина В також була доповнена положеннями щодо функцій централізованих закупівель та оновленими рекомендаціями для застосування методу розподілу прибутку та аналізу зіставності.

Частина С стосується впровадження правил трансфертного ціноутворення в країнах, що розвиваються.

Частина D містить опис практики застосування правил трансфертного ціноутворення в окремих країнах, зокрема Бразилії, Китаї, Мексиці, ПАР, Кенії та Індії.

Слід зазначити, що Україна є членом ООН, тому використання Керівництва під час обґрунтування трансферного ціноутворення може позитивно сприйматись як податковими органами, так і судами.

П'ять в одному: зовнішньоекономічна транзакція в перехресті прицілу податкової

Коли ви здійснюєте зовнішньоекономічну діяльність, то крім комерційного прорахунку очікуваної вигоди варто завжди аналізувати та оцінювати її податкові наслідки.

Світовий тренд податкової прозорості та Закон № 466 стимулюють додаткову увагу до операцій з нерезидентами для уникнення незапланованих податкових витрат.

Ділова мета, бенефіціарний власник, трансфертне ціноутворення , «приховані дивіденди», тест основної мети, постійне представництво – ці та багато інших податкових термінів можуть легко перетворитись на «пастку» для вдалої бізнес-транзакції.

За інформацією Державної податкової служби України, протягом 2020 року до компетентних органів інших держав було направлено 332 спеціальні запити, з них:

150 – з питань трансфертного ціноутворення;
182 – з питань доходів нерезидентів.

Варто очікувати, що після опрацювання відповідей, вже безпосередньо українські платники податків отримують запити на подання інформації, документації з ТЦ, будуть включені до плану-графіку та/або у них розпочнуться перевірки з питань дотримання «витягнутої руки».

Важливо враховувати, що будь-яку інформацію, яку компанія надає на запит контролюючого органу, зокрема щодо ТЦ, податківці можуть використати для аналізу та перевірки дотримання інших вимог законодавства, прямо не пов'язані з предметом запиту.

Варто пам'ятати, що ваше розгорнуте надійне обґрунтування щодо функціонального профілю контрагента, ланцюгу створення вартості у контрольованої операції може бути використано контролюючим органом для донарахування податкових зобов'язань за іншою нормою Податкового кодексу України (наприклад, заборона застосування пільги за міжнародним договором через непроходження тесту основої мети) та навпаки.

Україна перша країна в світі з легітимним паспортом у смартфоні

Останнім часом діяльність Мінцифри стимулює бурхливі обговорення. Але сьогоднішній кейс, напевно, є не просто темою для палких дискусій, а, як запевняє Михайло Федоров (Міністр цифрової трансформації України), «історичною подією».

30 березня 2021 р. Верховною Радою України було прийнято Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Як результат, з моменту набрання законом чинності, е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон (ті самі, що відображаються у додатку «Дія») набирають аналогічну до фізичних паспортів юридичну силу й можуть бути пред'явлені замість та без додаткового пред'явлення паперових версій.

Консультанти А1 Consulting найбільше оцінили можливість використання електронних копій документів, шляхом сканування QR-коду у додатку «Дія», замість горезвісних скан-копій. Нарешті «ера папірців» у банках та державних установах добігає свого логічного кінця. За словами Мінцифри, прийняття закону № 4355 робить Україну першою країною, у якій е-паспорти мають таку саму юридичну силу, як й паперові.

Проте необхідно додати й дещо об'єктивізму в цю оду е-паспортам. Е-паспорт не дає можливості:

🔺 перетинати державний кордон України, крім випадків необхідності підтвердження особи громадянина України при в'їзді в Україну;

🔺 в'їжджати на тимчасово окуповану територію України та виїжджати з неї;

🔺 в'їжджати, перебувати, проживати або пересуватись у межах прикордонної смуги, виходу у територіальне море та внутрішні води України.

Таким чином, якщо е-паспорт майже повною мірою зберігає функціонал свого паперового «брата», то е-паспорт для виїзду за кордон є лише підтвердженням особи громадянина України, та не виконує ряду ключових функцій фізичного аналогу. Отже, не кваптеся викидати паперові паспорти, вони ще стануть вам у нагоді.

Проте, не зважаючи на ряд обмежень, прийняття закону № 4355, це дійсно важлива подія для України, яка впевнено рухає нас в бік цифрової трансформації та, одночасно, посилює роль кібербезпеки.

Дмитро Носенко, старший консультант А1 Consulting

За 2020 рік про трансфертне ціноутворення компанії будуть звітувати за новою формою

19 березня набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 р. № 841, яким викладено у новій редакції форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.

Відтак, платники податків, що здійснювали протягом 2020 року контрольовані операції мають подати до 1 жовня 2021 року відповідний звіт вже за новою формою.

Крім технічних змін, найбільш суттєвими є необхідність інформувати податкові органи щодо джерел інформації, використаних платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Також передбачені окремі коди для методу та джерел інформації у разі прийняття Мінфіном окремих порядків для контролю за сировинними товарами.

На думку партнера, керівника практики трансфертного ціноутворення компанії А1 Consulting Миколи Мішина, необхідність додатково зазначати всі джерела інформації, які використані компанією під час контролю за ТЦ вже на момент подання звіту про контрольовані операції буде вимагати більш ретельно підходити до його заповнення та фактично здійснювати аналіз відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» до цього моменту.