МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА ОСТАТОЧНО УВІЙШЛА ДО СВІТУ BEPS 2.0
Минулий тиждень закінчився історичними подіями для податкової системи всього світу. В суботу, 5 червня 2021, після тривалих перемовин та обговорень, міністри фінансів G7 та ключових міжнародних організацій досягли згоди щодо започаткування глобальної податкової реформи, необхідність якої диктує безперервна глобалізація та діджиталізація світової економіки.
Запропонована реформа є логічним продовженням та розвитком концепції BEPS 2.0, яка, в першу чергу, є реакцією світових регуляторів та податкових методологів на глобальну цифрову трансформацію бізнесу.
Отже, перед тим як детально ознайомитись з нововведеннями запропонованими G7, зупинимося більш детально на сутності концепції BEPS 2.0.
Податкові виклики, що виникають під час діджиталізації економіки були визначені одним з найбільш пріоритетних питань ще на етапі формування концепції BEPS у 2015 році та були висвітлені у BEPS Action 1 Report.
Багато років міністри фінансів G20 та ключові міжнародні організації обговорювали питання того, як саме мають розподілятися податкові надходження в цифрову епоху.
Не зважаючи на те, що остаточне рішення так і не було прийнято, робоча група зобов'язалась продовжувати спільну роботу, спрямовану на подолання зазначених викликів.
Першим кроком до BEPS 2.0 стала опублікована Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) "Програма роботи з проблемних питань оподаткування, пов'язаних з диджиталізацією глобальної економіки" від 31 травня 2019 року (далі – Програма).
Програмою було запроваджено два ключових компоненти – Pillar One та Pillar Two.
Pillar One зосереджується на питаннях розподілу податкових прав між юрисдикціями. Важливість порушення цього питання пов'язана з тим, що специфіка сучасних цифрових моделей ведення бізнесу та неоднорідність світового податкового простору, дозволяють транснаціональним корпораціям сплачувати податки не там, де фактично здійснюється діяльність та генерується вартість, а, здебільшого, в країні реєстрації (або у податкових "гаванях").
В свою чергу, Pillar Two направлено на вирішення інших питань BEPS, а саме створення можливості для юрисдикцій "повертати податки", у разі якщо інші юрисдикції не реалізували свої податкові права або якщо прибутки були фактично оподатковані за низькою ефективною ставкою.
Таким чином, BEPS 2.0 включає два істотних блоки: методи та інструменти розподілення прибутку між юрисдикціями та єдині принципи визначення ефективної ставки оподаткування.
Важливість позиції викладеної в комюніке G7 полягає в тому, що нарешті було досягнуто попередньої згоди щодо практичних аспектів застосування принципів BEPS 2.0.
Так, в межах Pillar One найбільш великі та прибуткові транснаціональні корпорації повинні будуть сплачувати податок не тільки в країнах де вони зареєстровані і мають головний офіс, а й в країнах, де вони фактично здійснюють свою діяльність та генерують вартість.
Правила застосовуватимуться до міжнародних компаній, що мають рентабельність принаймні на рівні 10%.
При цьому, 20% будь-якого додаткового прибутку, що буде призводити до збільшення показника рентабельності, має бути перерозподілено та оподатковано в тих країнах, де такі компанії фактично здійснюють свою діяльність.
Методи розподілу такого "надлишкового" прибутку вже були викладені у Програмі (модифікований метод розподілу залишкового прибутку, метод часткового розподілу, метод розподілу прибутку за видами діяльності), проте, наразі існують чіткі рекомендації щодо граничних показників, досягнення яких призведе до необхідності перерозподілу бази оподаткування між юрисдикціями.
В свою чергу, в межах Pillar Two встановлюється мінімальна ставка корпоративного податку для транснаціональних корпорацій на рівні 15% та, одночасно, скасовуються усі види податків на цифрові послуги, що має запобігти "перетіканню" прибутку в офшорні юрисдикції, зупинити податкові "перегони" між країнами та не допустити подвійного оподаткування чи неоподаткування.
Важливо зазначити, що раніше країни самостійно рухалися в напрямку забезпечення суверенності своїх податкових надходжень в цифрову епоху, шляхом впровадження національних податків на цифрові послуги.
Станом на кінець травня 2021 року 26 країн мали прямі податки на цифрові послуги відповідно до локального законодавства. В середньому, ставка такого податку варіюється від 3% до 5%.
Проте, політика локального оподаткування цифрових послуг йде в розріз з самою сутністю Проєкту BEPS, оскільки в його основу покладена ідея уніфікації та стандартизації міжнародного податкового простору, у той час як розбіжності національних законодавств призводять до протиріч та логічних неузгодженностей, а отже, до можливості уникнення від оподаткування та агресивного податкового планування.
Необхідно зазначити, що велика кількість аспектів щодо імплементації запропонованої реформи все ще залишається незрозумілою. Так, наприклад, незрозуміло, що саме мається на увазі під "найбільш великі та прибуткові міжнародні компанії".
Можна припустити, що, норма Pillar One, як і у випадку зі звітом у розрізі країн, буде застосовуватись до міжнародних груп компаній (або окремих підприємств) з граничним показником виручки 750 млн євро.
Проте, офіційне підтвердження такого припущення на даний момент відсутнє. Також значні питання виникають у зв'язку з наступним формулюванням: "скасування всіх податків на цифрові послуги та інших подібних заходів для всіх компаній".
Сьогодні можна зробити висновок, що податки на цифрові послуги будуть скасовані для компаній, незалежно від того вони "найбільш великі та прибуткові" чи ні.
В свою чергу, під скасування "інших подібних заходів" може потрапляти й BEAT (Base Erosion Anti-abuse Tax), який, на ряду з GloBE (global minimum tax) є важливим елементом концепції BEPS 2.0.
Окрім іншого, глобальна податкова реформа неможлива без її глобальної імплементації. Так, Ірландія, Кіпр та Мальта вже висловились проти впровадження мінімальної ставки корпоративного податку.
Така позиція природня для податкових "гаваней", оскільки економіка таких країн значною мірою залежить від сприятливих податкових режимів.
Не менш важливим залишається питання входження Китаю в угоду. У разі, якщо одна з двох найбільших світових економік вирішить недоцільним приєднання до запропонованої G7 системи, це може поставити під загрозу усю концепцію BEPS 2.0 як глобальної податкової реформи.
Отже, ефективне проведення зазначеної реформи безпосередньо залежить не тільки від методологічних розробок та рекомендацій відповідних міжнародних організацій, а й від ефективного переговорного процесу.
Наступним кроком впровадження нових світових податкових стандартів має стати їх підтримка під час зустрічі міністрів фінансів G20 та керівників центральних банків у липні цього року.
З урахуванням узгодженої позиції Британії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції, Японії, ЄС (Єврогрупи) та ОЕСР, концептуальне прийняття пропозиції G7 здається неминучим.
Проте, цілком можливо, що фінальне рішення зазнає змін під тиском низькоподаткових юрисдикцій та Китаю.
Запропонована реформа, на даний момент, створює велику кількість питань на які відсутні прямі відповіді, а також розпочинає складний та плинний у часі процес внесення змін у локальні законодавства країн, що вирішать приєднатися до угоди.
Отже, непотрібно очікувати, що світова податкова система зазнає кардинальних змін вже завтра, проте, важливо розуміти, що вона зробила суттєвий крок до нової дійсності і вже ніколи не стане такою як раніше. 5 червня 2021 міжнародна спільнота остаточно увійшла до світу BEPS 2.0.
