FATCA ТА DAC6: УМОВИ ТА ПРАВИЛА РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ

В контексті автоматичного обміну інформацією, варто згадати про FATCA та DAC6. FATCA став певним праобразом для ОЕСР, коли вони створювали ініціативу CRS.

США давно запропонували країнам, в яких проживають представники бізнесу або мають рахунки, надавати інформацію в податкову Сполучених Штатів Америки. В Україні законодавче та технічне запровадження автоматичного передання ДПС інформації до Служби внутрішніх доходів США щодо американських підзвітних рахунків було ратифіковано ЗУ № 322-IX та 323-IX від 03.12.2019 р., внесені відповідні зміни до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (в частині порядку розкриття банківської таємниці), «Про депозитарну систему України» (в частині доступу до інформації у системі депозитарного обліку), та до Податкового кодексу.

Нюанс FATCA полягає в тому, що він не працює в зворотному порядку, бо США не дають інформацію про громадян України, які там працюють.

Mandatory disclosure rules (MDR) - обов'язкові правила розкриття інформації.

Коли приймався оригінальний BEPS в 2015, він включав в себе 15 ініціатив. І одна з таких ініціатив під номером 12 була ініціатива про обов'язкове розкриття інформації про агресивні податкові схеми, які мають або структурують платники податків. На запровадження цього плану дій різні країни по-різному приймали зміни до локального законодавства. В Євросоюзі мали адміністративну директиву про допомогу з податкових питань між членами Євросоюзу - Directive on Administrative Cooperation in the Field of Taxation (DAC), яка періодично змінювалась, тому коли настав час запровадження BEPS в Європі, європейці зробили це централізовано, це був шостий пакет змін (DAC6). Саме DAC6 запровадив правила розкриття інформації про податкове планування і, відповідно, директива була прийнята в Європі. Розглянемо детальніше

Що вимагає?
Розкривати потенційно агресивні схеми податкового планування та обмінюватися такою інформацією між податковими органами.

Які податки?
Всі, окрім непрямих податків (ПДВ, мито, акциз) та ЄСВ.

Про що звітувати?
Зовнішньоекономічні операції, які відповідають встановленим Ознакам («Hallmarks»), впродовж 30 днів після їх здійснення.

Хто звітує?
Посередники (переважно, консультанти), зареєстровані в ЄС або самі платники податків.

Наступне запитання на яке спробуємо відповісти детальніше – це за яких ознак потрібно звітувати.

Розглянемо приклад структури, яку часто використовують IT компанії, або компанії з центром прийняття рішень в Україні, C1d (cтруктурування через виплати, які є податковими витратами, якщо: отримувач є резидентом низькоподаткової юрисдикції; в країні отримувача виплата звільнена від оподаткування або підпадає під податкові преференції ). Йдеться про оформлення співробітників як ФОПів в українській компанії, і остання працює з сейлз офісом або IP компанією. Якщо компанії приймають рішення переробити структуру. ТОВка в Україні потенційно може призвести до ризиків постійного представництва, стати стартовою ланкою в ланцюгу податкової перевірки і зрозуміти, що є присутність іноземного IT бізнесу.

Деякі компанії, уникаючи ризику постійного представництва, закривали ТОВки і ФОПи, і підрядники напряму працювали з IP компанією, наприклад, на Кіпрі або на Мальті. Відповідно, якщо схема змінюється і залучається кіпрський або мальтійський консультант до структурування такої схеми, потенційно вона потрапляє під ознаку С1(d).

Яку ж інформацію треба розкривати?

- Інформацію про платника та посередника
- Яка Ознака виконується
- Резюме договору, про який звітується
- Дата початку роботи схеми
- Положення локального податкового законодавства щодо підзвітної операції
- Вартість (сума) операції, про яку звітується
- Сторони операції, які отримують позитивний та негативний податковий ефект в результаті

В Європі штрафи за нерозкриття інформації дуже високі, тому українським компаніям потрібно бути дуже уважними, і привести до ладу свою звітність з DAC6.