ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА: ТОЧКИ ПЕРЕТИНУ

Ще одна з технологій (Internet of things (IoT), яка, сподіваємось, вже найближчим часом посяде чільне місце в процесах оподаткування в Україні.

Як ми вже зазначали в нашому попередньому дописі, присвяченому роботизації, на сьогодні 35,8 млрд пристроїв (не враховуючи мобільні телефони) підключено до Інтернету.

Мовою термінів, Internet of things (IoT) - це сукупність речей (приборів), які підключені до Інтернету, та можуть обмінюватися інформацією між собою.

Яке ж вони мають відношення до податків? Розглянемо в нашому дописі.
‍

Спершу наведемо приклади, як працює інтернет речей в українському бізнесі. Наприклад, в агробізнесі є датчики на комбайнах, які проводять збір врожаю, і одразу в онлайн форматі інформація передається в облікову систему. Таким чином одразу видно як змінюються запаси, яка фактична урожайність та графік збору. Також набирають популярності дрони для відслідковування трансформації біологічних активів (посівів). Звісно, вони більше використовуються, щоб відстежити чи нормальний стан посівних, який рівень засухи, або для інспектування полів. Але й допомагають оцінити рівень біо трансформації та, відповідно, балансову вартість біо активів для фінансової звітності.

Ще одна індустрія, де інтернет речей працює дуже активно – це автострахування, особливо в США. До війни в тестовому режимі це запроваджувалось і в Україні. Коли на авто встановлюються датчики, які фіксують стиль водіння, чи він агресивний чи ні, і виходячи зі стилю водіння, формується вартість страховки для водія.

Як же працює інтернет речей в податковій системі окремих країн?

Якщо дивитися на загальну тенденцію, інтернет речей працює на службі у непрямих податків, передусім митниці, ПДВ, мита, акцизу та інших основних непрямих податків. Тобто те, як це вже працює, і концептуально передбачається буде працювати.

Розглянемо приклад, коли є вантажне авто, яке везе товар. Після завантаження воно пломбується датчиком із цифровим трекером, який містить певну інформацію (підтверджує, що машина вчасно виїхала, запломбована, вказується інформація про товар, який перевозиться). Цей датчик показує алгоритм, і платник, і обидві митниці (країни відправника і країни отримувача) можуть відстежувати рух товару, в тому числі для запобігання потенційного зловживання країн, які співставляють час за типовими маршрутами. Коли відбулося завантаження, коли машина доїхала, чи були зупинки. Для чого це робиться? В першу чергу, щоб зекономити час і підсилити прозорість, митниця відслідковує товар на всьому шляху. Відтак розмитнення на кордоні може проходити автоматично, і навіть податки можуть сплачуватися автоматично при перетині кордону за показниками трекеру.

При чому деякі країни, які вже запровадили подібну систему, записують інформацію з датчику в блокчейн, для того, щоб зафіксувати основні етапи руху авто.

На сьогодні успішно запроваджені системи в Бразилії (вона є абсолютним лідером), Сингапурі і Швеції (в цих країнах розробкою системи займалась IBM).