ПАМ'ЯТКА: РИЗИК ПРИХОВАНОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
У наших попередніх дописах, присвячених вимушеній релокації IT бізнесу за кордон, ми проаналізували питання форматів оформлення трудових відносин, ризики виникнення постійних представництв, а тому саме час проаналізувати питання прихованих трудових відносин.
Розглянемо два варіанти реалізації даного ризику.
- Співробітник та IT компанія в одній країні (наприклад, Польща, хоча це може бути будь-яка країна ЄС).
- Співробітники в Польщі, а IT компанія на Кіпрі.
Законодавство багатьох країн Європи має ряд критеріїв, відповідно до яких можна визначити, чи є відносини трудовими. Так, наприклад, польське законодавство наголошує, що незалежно від того у якому вигляді формально укладено контракт, у разі наявності ознак трудових відносин вони будуть вважатися трудовими, а також у жодному випадку трудовий контракт не має підмінюватися цивільно-правовим.
Зафіксуємо, що зазвичай відносять до ознак трудових відносин:
- Особисте виконання роботи за конкретною кваліфікацією/професією/посадою за дорученням та під контролем роботодавця.
- Процес праці носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу.
- Виконання роботи на визначеному або погодженому з роботодавцем місці з дотриманням установлених роботодавцем правил внутрішнього трудового розпорядку.
- Організація умов праці, зокрема, надання роботодавцем працівнику засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця).
- Систематична виплата працівнику винагороди у грошовій та/або натуральній формі.
- Встановлення роботодавцем тривалості робочого часу та часу відпочинку.
- Відшкодування роботодавцем працівнику поїздок та інших фінансових витрат, пов'язаних з виконанням роботи.
Цей перелік не є виключним, проте він є типовим. Це те, що зазвичай оцінюють в Європі під час визначення наявності трудових відносин.
При цьому, в Європі наявна широка судова практика щодо перекваліфікації цивільно-правових відносин в трудові. Зазвичай, ключовим висновком в таких справах є превалювання сутності над формою, тобто розглядатися повинні фактичні умови взаємодії між роботодавцем та співробітником, а не суто положення контракту, що можуть викривляти істинну природу таких відносин.
На практиці природа трудових відносин може бути виявлена під час опитування співробітників та під час профільних інспекцій. Це стосується ситуації, коли співробітник та компанія знаходяться в одній країні. І в рамках такого прикладу ризик є суттєвим.
Розглянемо ситуацію, коли співробітники в одній країні, а компанія в іншій, наприклад, на Кіпрі. В цьому випадку ризик дещо зменшується, бо локальному регулятору важко відслідкувати характер таких відносин, складно їх перевірити. Проте, наприклад, у Польщі робляться кроки до регуляції цього питання.
Так, в межах глобальної податкової реформи «Польська угода», була спроба розробити та запровадити «тест підприємця». Після суттєвої критики з боку підприємців цей тест не був реалізований на практиці, проте регулятор не відмовився від спроб створити додатковий механізм контролю. На даний момент Міністерство фінансів опрацьовує ініціативу, відповідно до якої самозайняті особи будуть передавати більшу частину розрахункових документів до податкової в електронному вигляді. Міністерство фінансів, звичайно, спростовує твердження, що основною метою такого контролю буде проведення «тесту підприємця», проте відповідні дані можуть бути опосередковано використані задля виявлення прихованих трудових відносин. Наприклад, підозра щодо прихованих трудових відносини з нерезидентом може виникнути у разі, якщо щомісяця ФОП виставляє інвойси на одну й ту саму суму на користь нерезидента. Тобто регуляція даної сфери продовжується, а ризики зростають.
З іншого боку, така проблема здебільшого відсутня в Україні, оскільки, не зважаючи на спроби впровадити критерії трудових відносин у вітчизняне законодавство, на даний момент їх там немає, а отже ФОП 3 групи можуть бути спокійні ????
Нагадуємо вам про наш дашборд, де ви можете в інтерактивному форматі обрати одну або декілька країн, що вас цікавлять, переглянути нюанси корпоративного та індивідуального оподаткування, ознайомитись з міграційними питаннями, вартістю створення та адміністрування компанії, наочно переконатись, що Україна – це найкращій варіант для ведення ІТ-бізнесу у сучасному світі, та ще багато іншого.
