П'ять в одному: зовнішньоекономічна транзакція в перехресті прицілу податкової

Коли ви здійснюєте зовнішньоекономічну діяльність, то крім комерційного прорахунку очікуваної вигоди варто завжди аналізувати та оцінювати її податкові наслідки.

Світовий тренд податкової прозорості та Закон № 466 стимулюють додаткову увагу до операцій з нерезидентами для уникнення незапланованих податкових витрат.

Ділова мета, бенефіціарний власник, трансфертне ціноутворення , «приховані дивіденди», тест основної мети, постійне представництво – ці та багато інших податкових термінів можуть легко перетворитись на «пастку» для вдалої бізнес-транзакції.

За інформацією Державної податкової служби України, протягом 2020 року до компетентних органів інших держав було направлено 332 спеціальні запити, з них:

150 – з питань трансфертного ціноутворення;

182 – з питань доходів нерезидентів.

Варто очікувати, що після опрацювання відповідей, вже безпосередньо українські платники податків отримують запити на подання інформації, документації з ТЦ, будуть включені до плану-графіку та/або у них розпочнуться перевірки з питань дотримання «витягнутої руки».

Важливо враховувати, що будь-яку інформацію, яку компанія надає на запит контролюючого органу, зокрема щодо ТЦ, податківці можуть використати для аналізу та перевірки дотримання інших вимог законодавства, прямо не пов'язані з предметом запиту.

Варто пам'ятати, що ваше розгорнуте надійне обґрунтування щодо функціонального профілю контрагента, ланцюгу створення вартості у контрольованої операції може бути використано контролюючим органом для донарахування податкових зобов'язань за іншою нормою Податкового кодексу України (наприклад, заборона застосування пільги за міжнародним договором через непроходження тесту основої мети) та навпаки.

‍