Вимушена релокація IT бізнесу за кордон: валютні розрахунки з ФОП

Нещодавно ми провели вебінар, присвячений вимушеній релокації IT бізнесу і хочемо поділитися в серії дописів ключовими моментами, які варто пам'ятати тим, кому довелося залишити країну.

Почнемо з питання валютних розрахунків з ФОП.
Одне з найчастіших запитань, які ставлять нам клієнти у зв'язку з суттєвими різницями між курсом придбання та продажу валюти – чи може українська IT компанія створити рахунок в іноземному банку і сплачувати українському ФОПу за послуги, щоб не перекладати на нього валютний ризик.

У податковій консультації № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 21.01.2022 зазначено:

• Законодавством не заборонено ФОП відкривати рахунки в іноземних банках
• ФОП може вільно користуватися коштами з поточних рахунків, відкритих для підприємницької діяльності за умови сплати всіх податків
• Валютний дохід ФОП перераховується в гривню та вказується в декларації ФОП

Таким чином, можна стверджувати, що для українського ФОП не має бути проблем у разі отримання доходу від юридичної особи-резидента України на валютний рахунок у закордонному банку або платіжній системі.

Але, якщо поглянути на це питання з точки зору компанії, ми бачимо, що в Законі «Про валюту і валютні операції» зазначено, що усі розрахунки на території України проводяться у гривні.

Однозначної відповіді як регулюється цей процес немає. З одного боку – валютні операції географічно проводяться не на території України, немає транскордонного переказу. З іншого – операції між резидентами України, які ведуть господарську діяльність на території України можуть за замовчуванням вважатися такими, що здійснені на території України. Таким чином, хоч одностайної відповіді й немає, проте наявний простір для маневру, щоб вважати, що норми валютного контролю у разі здійснення таких операцій не порушуються. Більше того, валютний контроль передбачає граничні строки для зарахування валюти від експорту резидентами на рахунки резидентів в банки України (постанова НБУ №5 від 02.01.2019), але це не поширюється на роботи та послуги (постанова НБУ №67 від 14.05.2019). Себто, збереження валютних коштів на рахунку в іноземному банку та перерахування винагороди на користь ФОПа в валюті, на його рахунок в іноземному банку/платіжній системі не має призводити до порушення норм валютного контролю.

Проте, як вже було зазначено, на дане питання немає одностайної відповіді, а отже, потенційно, можна зіштовхнутися зі штрафними санкціями у розмірі 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми операції.

Нагадаємо, що органами валютного нагляду в Україні є Національний банк України та Державна податкова служба України. Саме остання може дізнатися, що валюта не була повернена у разі перевірки української юридичної особи. Відтак, питання неоднозначне, проте ми схиляємося до того, що можна проводити такі розрахунки без заходу валюти в Україну та без перекладання валютного ризику на ФОПа.