Звітність КІК: відповіді на спірні питання - частина 1
1 травня 2024 року завершилася перша повноцінна звітна компанія щодо КІК за 2022-2023 рр. для фізичних осіб.
Наразі є багато питань, які досі залишаються відкритими, тому Володимир Чижиков та Дмитро Носенко наприкінці минулого тижня провели вебінар на тему «Контрольовані іноземні компанії: підсумки звітної кампанії та що робити далі?». Пропонуємо вам розглянути деякі спірні питання стосовно звітності КІК та відповіді на них.
Почнемо одразу з того, що хвилювало всіх від початку звітної кампанії до останніх днів - графи 31-33. Чи підлягає відображенню у Звіті про КІК інформація, визначена у пп. 39-2.5.3 ПКУ (зокрема, графи 31-33 Звіту про КІК), якщо така КІК звільнена від оподаткування?
На початку звітної кампанії логіка була наступна: у 2022 році ці графи не заповнює ніхто, а в 2023 році заповнюють тільки ті, хто не звільнений від оподаткування. Це підтверджувалось ІПК, публікаціями в ЗІР та презентаціями контролюючого органу. Проте ДПС однозначно визначилась з питанням заповнення граф 31-33 у інформаційному листі 17 квітня 2024 року, коли до дедлайну залишалось 14 днів - графи 31-33 заповнюються завжди і незалежно ні від чого.
Чи передбачено чинним законодавством граничний обсяг операцій у грошовому еквіваленті для заповнення граф 31-33 звіту про КІК?
Багато хто проводив аналогії зі Звітом про контрольовані операції, але як виявилось – ні, не передбачено. Якщо ви придбали пакет кави в кіпрський офіс, то доведеться відобразити це у графах 31-33.
Чи підлягають заповненню операції з резидентами України в графах 31-33?
Позиція ДПС: так, в контексті ст. 39-2 ПКУ нерезидентом вважається нерезидент відносно КІК.
Позиція А1: ні, ст. 39-2 ПКУ не містить окремого визначення терміну «нерезидент» для цілей КІК-звітності, отже користуємось загальним визначенням згідно пп. 14.1.122 ПКУ.
Якщо згідно стандартів обліку КІК окремі статті у фінансовій звітності відображаються «згорнуто», чи необхідно їх «розгортати» для визначення критерію 2 млн євро?
Так, необхідно. МСФЗ передбачає можливість показати у фінансовій звітності ці показники згорнуто, але при цьому для цілей розрахунку критерію 2 млн євро їх потрібно розгортати.
Оскільки однією з умов звільнення КІК від оподаткування є наявність Конвенції про уникнення подвійного оподаткування постає питання: Конвенція має бути укладена з країною інкорпорації КІК чи країною податкової резиденції КІК?
З країною інкорпорації, отже КІК, що засновані на Белізі, але є резидентами Кіпру, не мають права на звільнення від оподаткування згідно пп. 39-2.4.1 ПКУ.
Чи може Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (до якої приєдналась Україна) використовуватись для цілей пп. 39-2.4.1 ПКУ?
Позиція А1: з високим ризиком – ні, оскільки зазначена конвенція багатостороння, а пп. 39-2.4.1 ПКУ зазначає, що міжнародна угода має бути укладена між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК.
